Фінансова система

Фінансова система

1. Теоретичні основи побудови фінансової системи

Фінансова система держави є відображенням форм і мето¬дів конкретного використання фінансів в економіці і відповід¬ною до задіяної моделі економіки та значною мірою визна¬чається нею. Так, у державі тоталітарного типу фінансова система є спрощеною і дещо примітивною. Не всі її ланки дос¬татньо розвинені.

У державах із ринковою економікою фінансові системи досягають своєї завершеності, однак у розрізі деяких держав можуть суттєво відрізнятися. У державах із перехідною еконо¬мікою фінансові системи характеризуються тим, що окремі їхні ланки перебувають на стадії формування. Це торкається насамперед фінансового ринку, державного боргу, страхових і резервних фондів тощо.

Фінансові системи деяких держав можуть відрізнятися за своєю структурою, але у всіх у них є загальна ознака - це різ¬номанітні фонди фінансових ресурсів, які різняться за метода¬ми мобілізації та напрямками використання, однак тісно по¬в'язані між собою, мають прямий і зворотний вплив на економічні й соціальні процеси в державі, а також на форму¬вання й використання фондів фінансових ресурсів у розрізі окремих ланок.

Можна стверджувати, що кожна ланка фінансової системи є самостійним її елементом, проте ця самостійність відносна всередині єдиного цілісного. Фінансова система - це сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, сконцентрованих у розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки (гос¬подарських суб'єктів), окремих фінансових інститутів і населення (домогосподарств) для виконання покладених на них функцій, а також для задоволення економічних та соціальних потреб.

Фінансові системи мають певні характерні риси:

- кожна ланка фінансових систем має властиві їй методи мобілізації коштів для створення фондів фінансових ресурсів та свої напрямки й методи їхнього використання;

- кожна ланка фінансової системи є відносно самостій¬ною, має власну специфічну сферу застосування;

- між ланками фінансової системи існують тісний взаємо¬зв'язок і взаємна обумовленість, кожна ланка може успішно функціонувати лише при досконалості й ефективності систе¬ми в цілому;

- фінансова система держави досягає найбільшої ефектив¬ності лише тоді, коли відлагоджена та законодавче закріплена діяльність кожної її ланки;

- залежно від факторів, що впливають на організацію фінансів, насамперед на формування й використання фондів фінансових ресурсів, кожна ланка фінансових систем може поділятися на менші підрозділи.

Поділ фінансової системи на окремі ланки - явище об'єк¬тивне, зумовлене потребами економічного розвитку. Структу¬ра фінансової системи - динамічна і не може розглядатися в статичному вигляді. У процесі економічного розвитку вона може доповнюватися або деякі її ланки можуть відмирати.

Проте на сьогодні очевидно, що фінансова наука постійно поглиблює своє розуміння фінансової системи, її структури, функцій тощо. Якщо в середині XX століття більшість науков¬ців поняття фінансової системи ототожнювали з поняттям державних фінансів, тобто різних видів бюджетів, то нині до складу фінансової системи стали включати фінанси підприєм¬ницьких структур, державний кредит, страхові й позабюджет¬ні фонди тощо.

Для теорії й практики правильне визначення фінансової системи загалом і окремих її ланок зокрема має важливе зна¬чення, оскільки сприяє побудові ефективної фінансової полі¬тики, націленої на економічне зростання та поліпшення доб¬робуту населення.