Методологія економічного аналізу

Результатом аналітичних досліджень (рис.2)є формування банку рекомендацій наукового, інженерно-технічного та організаційно-економічного характеру щодо вдосконалення зміни різних напрямів роботи підприємства. Систематизація виявлених проблем і “вузьких місць” дасть змогу побачити, наскільки їх розв’язання згідно з пропозиціями аналітиків здатне зміцнити економіку підприємства. Всі пропозиції доцільно згрупувати. У першу групу включають усі пропозиції, які стосуються вдосконалення окремих структурних елементів досліджуваної системи на основі часткових розв’язків без залучення великих інвестицій. У другу групу об’єднують пропозиції, пов’язані з поетапними цілеспрямованими структурними змінами роботи підприємства за рахунок проведення організаційно-технічних заходів при нагромадження достатньо надійних, високоефективних рішень та власних (частково залучених) коштів для їх реалізації. Третю групу становлять пропозиції, спрямовані на докорінну зміну системи чи її структурних елементів на сонові принципово нових рішень при вкладенні значних коштів у конверсію виробництва.

4. Елементи методики економічного аналізу та їх характеристики.

Вимоги системного підходу і комплексного вивчення економіки підприємств реалізуються в структурні методики економічного аналізу, в складі і зв'язках між окремими елементами, їх змісті. Виділяючи складові елементи методики аналізу, слід зауважити, що в загальній і спеціальній літературі, присвяченій проблемам методології аналітичних досліджень, немає однозначного визначення його структури, яка включає такі основні елементи:

мета і завдання економічного аналізу;

сукупність синтетичних та аналітичних показників, їх взаємозв’язки;

фактори, які впливають на зміну показників;

джерела інформації;

конкретні методи аналізу;

послідовність оформлення результатів та їх оцінку;

організаційне і технічне забезпечення виконання аналітичних робіт.

Методика економічного аналізу повинна відповідати таким вимогам:

А) Необхідність здійснення аналізу на основі ранжових показників залежно від об’єкта аналітичних досліджень загалом підприємства і його внутрівиробничих підрозділів. Це дасть змогу забезпечити необхідну глибину аналітичного пошуку за всіма аналітичними періодами, скласти раціональну інформаційну базу урахування можливості автоматизації аналітичних робіт;

Б) Проведення економічного аналізу шляхом моделювання процесів, які становлять економічне середовище, і управління ним через встановлення алгоритмів зв’язку між різними показниками з урахуванням реальних зв’язків. Це дасть змогу проектувати відповідні аналітичні модулі в умовах використання ЕОМ;

В) Моделювання господарської діяльності через показники, які забезпечують потреби менеджменту.

Базовим структурним елементом є формування завдань економічного аналізу. Вся складність завдань цього процесу полягає в тому, що в умовах ринкової економіки збільшується зона невизначеності в результаті дії факторів ринкової кон’юктури, відбувається орієнтація не лише і не стільки на проміжні, скільки на кінцеві виробничо-фінансові результати, соціально-економічні приорітети, спадковість відносно реалізації цільових програм. Поряд з цим проводиться обгрунтування ресурсного забезпечення досягення цілей. Значною мірою цілі і завдання економічного аналізу визначаються цілями менеджменту. Організаційну модель обгрунтування річних завдань виробничо-господарської діяльності підприємства можна подати у вигляді схеми. (рис.3)