Методологія економічного аналізу

Перехід до ринкового механізму змінює характер аналітичних досліджень, розширює зону діагностики і пошуку. Область аналітичних досліджень становить як внутрішнє, так і зовнішнє економічне середовище кожного об’єкта господарювання. В зоні їхніх інтересів перебувають головно горизонтальні інформаційні зв’язки та взаємозв’язки з іншими об’єктами. Як індикативні показники господарської орієнтації виступають державні економічні та правові регулятори ринкових відносин. Такий аналіз дає змогу швидко адаптуватись до змін ринкової кон’юнктури, передбачати можливі зміни поведінки партнерів, уникати невиправданого ризику співробітництва тощо.Важливо підкреслити, що в аналізі не можна обмежуватись інформацією про економічні відносини, що встановились на певний час. Велике значення має також інформація про еволюцію цих відносин, більш тривалу динаміку економічного розвитку, що сприятиме стабільності, перспективності та надійності партнерства в усіх аспектах.

Ефективність аналітичного забезпечення менеджменту визначається сукупністю параметрів управління, які оцінюються за варіантами багатокритеріальної оптимізації. Визначальними серед цих є показники фінансової стабільності, економічного зростання, конкурентоспроможності тощо.

Комплексний економічний аналіз проводиться у двох зустрічних напрямах за системою досліджень “виробництво – витрати – результат”.

Виходячи із загальних критеріїв господарювання в умовах дії ринкового механізму, виробнича діяльність оцінюється з точки зору досягнення максимальних фінансових результатів та економічної стабільності на ринку. Водночас фінансова діяльність, управління фінансовими ресурсами розглядаються через призму оптимізації виробництва, пошуку найвигідніших сфер діяльності підприємства, раціонального маневрування грошовими потоками.

Широке використання ЕОМ сприяє не лише збільшенню функціональних можливостей та підвищенню методологічного рівня економічного аналізу, а й створенню його оптимальної організаційної моделі. В міру того як економічна інформація набирає вартісної ваги, загострюється проблема економічності аналітичних процесів. Це, своєю чергою, визначає методологічний рівень аналізу та доцільність реалізації його функціональних можливостей оцінки, діагностики, пошуку. Лише раціональна диференціація та інтеграція елементів організаційної моделі економічного аналізу дає змогу привести його у відповідність до сучасних вимог.

З формуванням ринкових структур відбувається процес становлення нового економічного мислення, нової етики управління. Це не менш складний процес, і лише за умов, коли будуть розвинуті елементи ринку, сформується його панівна ідеологія, можна буде створити дієвий механізм ринкового управління та ефективне його аналітичне забезпечення.

Як відомо, управління в умовах ринкової економіки базується головним чином, на реалізації економічних методів, дієвість яка залежить не лише від об’єктивності оцінки діяльності підприємства, а й від реального визначення кола інтересів і можливості їх активізації у взаємозв’язку з мобілізацією резервів підвищення ефективності виробництва. Тільки в такому випадку може бути розроблений керований механізм мотивації і, відповідно, дієва система управління. Визначення кількісних параметрів впливу на економічні інтереси підвищує роль економічного аналізу, головним чином. У виборі важелів управління та створенні механізму їх приведення в дію. Тобто формується модель системи управління посилення відповідальності за результати прийнятих управлінських рішень.

Комплексний економічний аналіз стає основою системного підходу до впровадження різних методів управління. Дослідження показують, що їх несистемна реалізація лише посилює невідповідність структури організаційно-економічного механізму, перешкоджає ефективному використанню виробничого потенціалу. Як правило, впровадження різних систем управління, форм господарювання, застосування регуляторів економічних відносин відбиваються без глибокого аналізу умов їх дієвості на конкретних об’єктах, без оцінки ефективності нового механізму управління лише в процесі реалізації чи після його завершення оцінюється наскільки ефективним є перехід на нові системи управління. Частіше результат буває негативним. Аналіз показує, що майже половина вихідної управлінської документації підприємств не узгоджується між собою. Прийняті рішення мають неоднозначний суперечливий характер. Це саме стосується “пакетної” оцінки нормативних і законодавчих актів, сформованих парламентом та урядом України. Тому глибинний альтернативний економічний аналіз ефективності впровадження нових систем управління слід виділяти в площині вибору і обґрунтування механізму реалізації управлінських рішень.

У новому економічному середовищі, яке формується дією ринкового механізму, кібернетичний підхід до управління передбачає вдосконалення аналізу оптимальності управлінських рішень, прогнозування поведінки конкурентів і контрагентів, оцінки наслідків регулювання системи та ін. Звести до мінімуму негативні наслідки дії факторів невизначеності можна лише в процесі системних досліджень інформаційної моделі з багатьма критеріями. Це посилює значення економіко-математичних методів і моделей в аналізі, передбачає вдосконалення методики аналізу на їх основі.