Методологія економічного аналізу

Для цього насамперед треба встановити систему задач (загально виробничих і внутрівиробничих) на кожному рівні.

Виходячи з цільового підходу, для кожного конкретного рівня управління визначається загальна мета, а потім – локальні цілі (за принципом дерева цілей). Щоб побудувати працездатну систему аналітичних задач, треба врахувати особливості організаційної структури кожного господарського органу, а також закріплення відповідальності за підрозділами й окремими працівниками апарату управління.

Однак розроблена модель аналізу не є постійною, вона змінюється, уточнюється, доповнюється. Особливо при використання ЕОМ. Тому треба мати дві системи задач аналізу: нормативну і перспективну.

Поруч з побудовою організаційної моделі економічного аналізу необхідно встановити логіко-інформаційну взаємодію аналітичних задач, враховуючи при цьому розподіл відповідальності за загальними функціями управління між різними ланками, а також причинно-наслідкові зв’язки між показниками. Виходячи з принципів структурної типізації, аналітичний процес доцільно розглядати як систему функціональних комплексів, блоків і окремих задач, які підлягають розв’язанню з використанням ЕОМ. Розміщення їх у вигляді структурної функціональної матриці дає змогу виділити склад інформаційних блоків, які передбачають розробку спеціальних баз даних для реалізації функцій управління підприємством (табл.1).

Таблиця 1Функціональний комплекс задачБлок задач оперативного аналізуБлок задач поточного аналізуБлок задач перспективного аналізу

Аналіз організаційно-технічного виробництва-++

Аналіз виробни-

чих ресурсів+++

Параметризація господарської діяльності-++

Склад блоків аналітичних задач у стовпцях матриці формує управлінський комплекс задач.

Після цього слід провести актуалізацію задач, розв’язання яких може бути забезпечене в даний момент, виходячи з наявних трудових ресурсів, у найближчій і більш віддаленій перспективі з урахуванням передбачуваного збільшення і кращого використання ресурсів.

Потреби керівників в аналітичній інформації можуть бути кількох видів: суб’єктивні, об’єктивні, фактично задоволені та нормативні.

Провівши актуалізацію, встановлюють черговість розв’язання задач. В основу проектування черговості слід покласти вартісну оцінку цінності інформації, яка визначається при багатокритеріальній оптимізації якості аналітичної інформації.

Рис. 5. Процесуальна будова аналізу.

Системний підхід до аналізу господарської діяльності підприємства передбачає і відповідну технологію аналізу, яка повинна розглядатись у загальному ланцюгу технології управління. Це, по-перше , сприятиме чіткій (цільовій) спрямованості аналізу, яка в кінцевому підсумку оцінюється ступенем досягнення мети управління і пошуку резервів підвищення ефективності виробництва. По-друге, дасть змогу забезпечити добір ефективних засобів реалізації технології розв’язання аналітичних задач залежно від рівнів управління, функціонуючих систем автоматизації аналітичного забезпечення, рівнів складності методів аналізу та управлінських рішень.

Будь-який аналітичний процес може бути виражений окремими елементами трьох рівнів складності: етапами, процедурами та операціями. Певне поєднання визначених елементів утворює процесуальну будову, або технологію аналізу (рис 5).

Елементи процесу

Аналітична задача