Регулювання міжнародної економічної діяльності

Таблиця 1.

Виробництво чавуну та сталі в Україні, млн т

1998 р.1999 р.2000 р.

Чавун20,822,525,5

Сталь24,126,131,4

Причому взагалі протягом першої половини 90-х років XX ст. обсяги експорту сталі з території колишнього СРСР значно зросли: якщо в 1991 р. обсяги сталевого експорту становили 5 млн т, то вже в 1995 р. – 34 млн т. Крім України, основним „винуватцем” такої ситуації є Росія, яка також майже щорічно нарощувала обсяги сталеливарного виробництва. Для обох країн винятком став кризовий 1998 р. Втім, це стосується практично всіх основних світових виробників, про що свідчать дані таблиці 2.

Таблиця 2.

Найбільші країни – виробники сталі

Країна2000 р.1999 р.1998 р.1997 р.

Місцемлн тМісце млн тМісцемлн тМісцемлн т

Китай1126,311231114,61108,9

Японія2106,4394,2393,52104,5

США3101,5297,2297,7398,5

Росія457,6449,8543,8448,5

Німеччина546,4542,1444,0545,0

Півд. Корея643,1641,0639,9642,6

Україна731,4727,0724,4725,6

Світове

виробництво843,7784,2775,9798,8Разом з тим деякі з перелічених країн – продуцентів сталі є і покупцями цього продукту в Україні. Це передусім – Китай, який традиційно для останніх років закуповує 15 – 20 % вітчизняної сталі. Далі йдуть Туреччина, Сполучені Штати, Росія, Тайвань. І, з певними поправками, можна стверджувати, що на рівень інтенсивності антидемпінгових процедур стосовно українських виробників впливає те, наскільки конкретна країна здатна покривати свої потреби в споживанні сталі за рахунок власного виробництва.

У практичному плані, зважаючи на завдання оптимізації режиму міжнародної торгівлі, слід враховувати багатоваріантність проявів проблеми. Якщо розглядати не який-небудь один (обґрунтований або необґрунтований) випадок порушення антидемпінгової процедури, а весь комплекс двосторонніх відносин між країною, яка висуває претензії, та країною, до якої такої претензії висуваються, або всі випадки претензій до певної країни від решти країн світу, то досить вірогідною є комбінація справедливих та несправедливих претензій. Відповідно до цього країна, яка прагне поліпшити свої міжнародні позиції, змушена вдаватися до різних зусиль, які спрямовані як на оптимізацію характеру міжнародної торгівлі своїх підприємців (зокрема, це – заборона демпінгового продажу), так і на так званий контрантидемпінг (проведення переговорів, с удових процесів для спростування претензій, здійснення зворотних санкцій).