Аналіз та прогнозування японської господарської системи

Традиційна в країні практика державного втручання в економіку й тепер вимагала суттєвого фінансування для вирішення складної ситуації. Економічна політика, яка включала в себе надання величезних субсидій, в тому числі й на переквалифікацію тисяч японців, що залишилися без роботи, сприяла формуванню державного боргу, що також вплинуло на економічний розвиток Японії.

Всі ці причини, безумовно викликали кризисні процеси 90-х, але ж вони мають другорядний характер, тому що лише відображають недоліки, що виявилися з часом в економічній системі країни та свідчать про необхідність її докорінної зміни. В наступному підрозділі розглянемо антикризові заходи, що було використано японським урядом та спробуємо оцінити їх ефективність.

2.2. Антикризові заходи 90-х років.

Власне проблема трансформування японської економічної системи виникла іще на межі 70-80-х рр., коли японська економіка, пройшовши період високих темпів росту, почала сигналізувати про збої.

Починаючи з 1992-го р. японський уряд активно намагається ліквідувати наслідки кризових явищ. Сьогодні широко відомі вісім антикризових програм, загальне фінансування яких складає майже 110 трлн. єн (Таблиця 4), {7}.

Таблиця 4.

Програми антикризових заходів, трлн. єн.

Час прийяття програмиЗагальний обсяг фінансуванняЗниження податківІнвестиції до соціальної інфраструктуриІнші заходи

Серпень 199210.700.008.602.10

Серпень 199313.200.2010.602.40

Вересень19936.000.005.200.80

Лютий 199415.205.907.202.10

Квітень 19957.000.000007.00

Вересень199514.200.0012.801.40

Квітень 199816.354.307.704.35

Жовтень199826.209.008.109.10

Разом108.8519.4060.2029.25

Джерело: {7}

Японський уряд після розпаду економіки «фінансової бульки» покладав великі надії на самостійне повернення економіки до шляху зростання. Цьому сприяла впевненість в ефективності існуючих механізмів регулювання (державне регулювання, специфічна промислова система). Тому усі заходи було спрямовано лише на пом’якшення наслідків економічного краху, а не на головну причину кризи 90-х- непідготовленість економіки до нових економічних реалій світу.

В першу чергу державну допомогу отримав реальний сектор економіки. Акцент було зроблено на утримання обсягів виробництва на належному рівні навіть в умовах зкорочення попиту, падіння курсу акцій багатьох підприємств та зкороченя кредитування. Японські підприємтва отримали значні податкові пільги, було зформовано низку державних замовлень, завдяки діям Банка Японії компаніям було спрощено шлях до отриманння кредитів {7}.