Аналіз та прогнозування японської господарської системи

Головною подією в україно-японських відносинах 2004 р. можна вважати надання Японією кредиту в розмірі 178 млн доларів США, строком на 30 років на будівництво сучасного терміналу аеропорту «Бориспіль». Якщо повернутись іще трохи назад в історію україно-японських відносин, можна звернути увагу й на кредит в 200 млн доларів, який Україна отримала іще за часів правлінння Л.Д. Кучми {11}.

Останнєй подією щодо процесу кредитування є підписання меморандуму між Японським банком міжнародного співробітництва та Українським державним експортно-імпортним банком, згідно якого українській стороні надається кредит в розмірі 50 млн доларів строком до п’яти років {11}. Ці гроші мають бути використаними для закупівлі японської техніки, обладнання, програмного забезпечення, що зприятиме підвищенню якості виробництва на Україні, але не для закупівлі готових японських товарів, як наприклад, автомобілі. В меморандумі також зазначено, що в разі цільового використання цих грошей український банк матиме можливість отримати наступний кредит. Нам здається, що ці події досить однозначно визначають інтереси Японії в Україні.

Але ж відносини між двома країнами не можна розглядяти однобічно.

Відносини між країнами це перш за все відносини між політичними лідерами цих країн. В економічному контексті відносин лідерів України та Японії звернемо увагу на декілька моментів. Перший полягяє в тому, що пре’єр-міністр Японії, Дайічіро Кодзуумі, останнім часом дуже активно відстоює ідею приватзації ключової ланки державного сектора економіки країни- почтової системи Японії. Нагадаємо, що на сьогодні японська почта є найкрупнішою держструктурою в крані, в якій працює більш ніж 380 тис. громадян. В світі останніх подій в Україні, прем’єр-міністр має вагомі причини вважати, що український голова держави-

В. А. Ющенко має змогу поділитися власним досвідом приватизації важливих державних підприємств.

Крім цього, українська сторона дуже вчасно пішла на серйозний крок- заявила про можливість виплати компенсацій чотирьом компаніям, в тому числі й Yazaki Ukraine, які чесно працювали та яким було нанесено збутків рішенням про закриття вільних економічних зон.

Говорячи про японські компанії в Україні не можна не згадати японську автомобільну компанію Isuzu Motors Co., яка разом із українською корпорацією утворила компанію, яка займатиметься виробництвом вантажівок {12}. Взагалі президент України зустрівся іще з кількома главами великиї японських корпорацій, що працюватимуть в Україні, такими як Sumimoto, Itogu, Mitsubishi. Взагалі, на сьогодні існує близько 60 японо-українських проектів, заснованих саме на насиченні українського ринку японськими товарами, які вироблятимуться в Україні. Цей факт ще раз засвідчує зацікавленість Японії в українських ринка збуту та, мабуть, дешевій робочій силі.Базуючись на цих данних, та приймаючи до уваги те, що вже сьогодні проводяться переговори щодо надання Японією кредиту Україні з метою будівництва моста через Південний Буг, можна зробити висновок, що надання кредитів є виказанням певної довіри нашій країні, та наврядчи Україна може собі дозволити нехтувати таким переспективним економічним партнером, як Японія. Тому сподіватимемся на те, що японці й далі будуть вірити в стабільне економічне зростаня нашої країни, та що це, поки що нерівноцінне, партнерство згодом переросте у сталі, взаємовигідні відносини між двома розвинутими країнами.

Висновки

Дослідивши економічний розвиток Японії, можемо виділити основні причини, що призвели виникнення до кризи та економічного занепаду:

надмірне втручання держави в діяльність японських компаній-

під час аналізу найбільш конкурентоспроможних японських компаній було виявлено, що держава майже не втручалася в галузі їхнього функціонування. Але ж необхідно додати, що держава все ж таки виконувала стимулюючу функцію, здебільшого шляхом стимулювання раннього попиту на ті чи інші товари.

надмірна захищеність внутрішніх ринків від конкурентів-

насправді, цю причину теж можна віднести до надмірного державного регулювання, але ми вирішили відокремити цей пункт, тому що він здійснив вагомий вплив на якість японської продукції та на спосіб функціонування японських компаній;