Організація торгівлі на продовольчих ринках

• за формою власності: державні, комунальні, колективні,

приватні та ін.;

• за територіальною ознакою: місцеві, регіональні, міжрегіональні;

• за товарною спеціалізацією: універсальні та спеціалізовані

(плодоовочевої, м'ясної продукції, морепродуктів та ін.).

Оптові продовольчі ринки в основному створюються на основі існуючих підприємств оптової торгівлі — власників колишніх оптових баз — за згодою їх колективів. Вибір претендентів здійснюють місцеві органи влади на конкурсних засадах.

Ринки призначені для оптової торгівлі вітчизняною продукцією. Для торгівлі кожному суб'єкту-продавцю виділяється місце (бокс), за яке він вносить плату. Учасникам торгів надаються послуги, зокрема:

• транспортування продукції на ринок, якщо продавець не має свого транспорту;

• надання місць для стоянки автотранспорту;

• надання послуг з навантаження-розвантаження транспортних засобів;

• створення умов для здійснення державного і санітарно-епідеміологічного контролю;

• надання вагово-вимірювального обладнання, спецодягу, інвентарю;

• забезпечення учасників торгів засобами зв'язку і протипожежної безпеки;

• зберігання продукції в заданих режимах;

• створення умов для укладення угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та продукції її переробки;

• самостійна закупівля, зберігання і відвантаження сільськогосподарської продукції;

• організація реклами послуг ринку і продукції продавців;

• надання достовірної інформації про кон'юнктуру ринку та якість товарів;

• зберігання товарно-матеріальних цінностей і документів осіб, які торгують;

• організація охорони об'єктів ринку;

• утилізація нереалізованої продукції.

Для надання послуг оптовий продовольчий ринок створює сервісні підрозділи: розрахунково-фінансовий, інформаційний, юридичний, консультаційний, готельного господарства, транспортний, контролю за якістю продукції. Більшість послуг є платними і формують доходи оптового продовольчого ринку.

5. Роль і значення торгівлі на ринках.