Споживання, заощадження та інвестиції

Споживання є також найбільш суттєвим компонентом валового внутрішнього продукту (ВВП). У різних країнах частка споживання у ВВП коливається в межах 60 - 70 %, що зумовлює важливість для економіки прийняття про споживання.

Структура споживчих витрат різна у різних груп населення (харчування, непродовольчі витрати, послуги тощо). Тому в економічному аналізі виходять з так званих “якісних моделей поведінки”, під яким розуміють усереднені моделі поведінки людей з різними рівнями доходу, які побудовані на основі досліджень сімейних бюджетів. “Якісні моделі поведінки” ще називають “законами Енгеля” на ім’я німецького статистика ХІХ ст. Ернеста Енгеля, який досліджував зміни у споживчих витратах населення в залежності від зміни доходів.

У середньому споживчі витрати дійсно змінюються досить закономірно зі зміною доходу. Але середні величини не розкривають всієї суті проблеми. В кожній з груп доходів існують значні відхилення від середнього рівня споживання.

Пріорітети у споживанні різні, але можливо виділити найбільш спільні групи витрат в залежності від їх бажаності для сім’ї: харчування, одяг, житло, освіта, медичне обслуговування, транспорт. При цьому треба враховувати, що багато залежить від доходів сім’ї, платності, або безплатності тих, чи інших послуг. Сртуктура споживання може змінюватись також за окремими напрямками – більш якісне харчування і таке інше.

Споживання та інвестиції відіграють вирішальну роль в економіці кожної країни. Держави, які інвестують значний відсоток своїх доходів і споживають відповідно менший, досягають високих темпів зростання економіки і продуктивності праці. І навпаки, ті країни, що споживають великий відсоток своїх доходів та інвестують менший, розвиваються повільніше.

У цій темі ми з’ясуємо які чинники визначають споживання, інвестиції та економічне зростання. Дізнаємося, чому в останні роки скорочується обсяг виробництва в Україні та які шляхи виходу з економічної кризи.

Розрізняють три групи видатків домогосподарства на споживання: на товари тривалого користування; на предмети поточного вжитку та послуги. До товарів тривалого користування належать, наприклад, автомобілі, холодильники, меблі; до предметів поточного вжитку – продукти харчування, одяг, предмети особистої гігієни тощо. Третю групу споживчих видатків становлять послуги (лікарів, правників, перукарів та ін.).

Немає двох сімей, які б витрачали свій використовуваний дохід однаково. Але статистичні обстеження виявили певні закономірності розподілу доходів сімей між їжею, одягом та іншими важливими статтями споживання. Незаможні сім’ї витрачають на продукти харчування більшу частину свого використовуваного доходу. Зі зростанням доходу видатки на деякі статті харчування збільшуються. Люди споживають продукти харчування вищої якості, зокрема дорожчі овочі, фрукти, м’ясо тощо. Проте збільшення додаткових видатків на харчування в разі зростання доходів відбувається до певної межі.

Окрім доходу, на рівень споживання впливає також схильність до споживання. Економісти часто використовують поняття “середня схильність до споживання” (ССС), що відображає частку споживання у використовуваному доході (С/ВД). Висока середня схильність до споживання означає низьку середню схильність до заощадження. У перехідній економіці України ці показники ще не усталені.Те, що домогосподарства споживають певну частину використовуваного доходу, аж ніяк не гарантує, що вони, споживатимуть цю ж саму частину в разі зміни величини доходу. Величину додаткового споживання, яке викликає одна додаткова одиниця використовуваного доходу, називають граничною схильністю до споживання (ГСС). Отже, ГСС – це відношення будь-якої зміни у споживанні до тієї зміни у величині використовуваного доходу, що спричинила цю зміну у споживанні:

Функція споживання є однією з найважливіших у макроекономіці. Вона показує співвідношення між споживчими витратами і безподатковим доходом як в статиці, так і в динаміці. Функція споживання, яка була запроваджена Кейнсом, грунтується на припущенні, що існує стабільний емпіричний взаємозв’язок між споживанням та доходом.

Графічно функцію споживання можна розглянути на рисунку 1.1.

Якби споживчі витрати повністю дорівнювали доходу, то графік функції споживання прийняв би форму бісектриси. В будь – якій точці бісектриси споживання повністю дорівнює доходу. Точка Б означає нульове заощадження, повне споживання доходу. Праворуч від точки Б – зона чистого заощадження, яка обмежується кривою споживання та бісектрисою. Величина чистих заощаджень завжди вимірюється вертикальним відрізком між кривою функції споживання та бісектрисою. Обсяг споживання визначається відстанню від осі доходів до кривої функції споживання. Ліворуч від точки Б відрізок АБ означає перевищення споживання над доходами, тобто життя в борг, або за рахунок поперередніх заощаджень. Перевищення споживання над доходом є “чистим від’ємним заощадженням”, його вимірюють відстанню між бісектрисою та кривої функції споживання.