Закономірності, принципи і фактори розмііщення продуктивних сил
Для раціонального розміщення продуктивних сил України не¬обхідно: визначити потреби суспільного виробництва в мінерально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсах з позицій зба¬лансованості, достатньої необхідності, комплексності та екологіч¬ної безпеки; розробити екологічні вимоги до охорони і раціо¬нального використання надр у нових економічних умовах.
Сучасне використання земельних, водних і лісових ресурсів України не відповідає вимогам раціонального природокористу¬вання. Тому в перспективі для посилення позитивного впливу цієї групи факторів на розміщення продуктивних сил необхідно сформувати високоефективну систему водо-, земле- та лісоко¬ристування.
Геополітичні фактори розвитку і розміщення продуктивних сил охоплюють: географічне положення території; конкурентні переваги вітчизняних товаровиробників у системі світового гос¬подарства; модель інтеграції в світовий економічний простір. В цілому географічне положення України є сприятливим для еко¬номічного розвитку.
Дія геополітичних факторів забезпечує інтеграцію продуктив¬них сил країни чи певного регіону в структуру світового еконо¬мічного простору і міжнародного поділу праці на основі розвитку різних форм зовнішньоекономічних зв'язків. При цьому визна¬чальну роль відіграють певні конкурентні переваги держави в світогосподарській сфері, які залежать від рівня ефективності ви¬користання природно-ресурсного потенціалу, структури економі¬ки, курсу зовнішньоекономічної політики.
В сучасній системі світового господарства зовнішньоекономіч¬ні зв'язки національних економік охоплюють ширший, ніж рані¬ше спектр взаємодій: торговельний обмін переріс у науково-тех¬нологічне та інвестиційне співробітництво. Склалася нова модель таких зв'язків — виробничо-інвестиційна, в якій важливе місце посідає не тільки зовнішня торгівля, а й співробітництво по всіх ланках виробничо-технічного прогресу з винесенням частини з Них за національні межі.
Для України вихід на світовий ринок пов'язаний з формуван¬ням конкурентоспроможної національної економіки, що вимагає докорінної зміни територіально-галузевої структури регіональ¬них господарських комплексів, підвищення питомої ваги виробництв з високим ступенем переробки сировини, зниження залежності від імпорту енергоносіїв, створення нових виробництв для Забезпечення власних потреб у товарах широкого вжитку. Вирішення цих надзвичайно складних завдань потребує реалізації принципово нових підходів до обгрунтування розміщення нових виробництв.
Демоекономічні фактори розміщення і розвитку продуктивних сил включають: загальну чисельність населення, його структуру, режим відтворення та територіальні особливості розміщення; чи¬сельність трудових ресурсів, їх територіально-галузевий розподіл та якісні характеристики; чисельність робочої сили, основні фор¬ми її зайнятості, рівень зареєстрованого і прихованого безробіт¬тя; мобільність робочої сили та форми її економічного руху.
Комплексний аналіз демоекономічних факторів дозволяє оці¬нити рівень трудозабезпеченості певних територій, а відтак і мож¬ливостей розміщення нових виробництв чи доцільності скоро¬чення діючих у зв'язку з погіршенням екологічної ситуації, низь¬кою рентабельністю, необхідністю реструктуризації господарсь¬кого комплексу тощо. Демоекономічні фактори чинять вагомий вплив на розміщення трудо- та наукомістких галузей промисло¬вості, а також тих галузей, які потребують робочої сили певного професійно-кваліфікаційного складу.У зв'язку із зміною соціально-економічної ситуації в державі та появою значного контингенту незайнятого населення ця об¬ставина також враховується при вирішенні питання щодо розвит¬ку різних форм територіальної організації продуктивних сил. Зо¬крема, формування вільних економічних зон сприяє піднесенню ділової активності населення, зростанню рівня зайнятості та від¬повідно скороченню різних форм безробіття, особливо соціальне небезпечних.
Основні проблеми демоекономічного розвитку України, які істотно впливають на характер розміщення і розвитку продуктив¬них сил, полягають у: різкому падінні показників народжуванос¬ті, погіршенні показників шлюбності, високій дитячій смертнос¬ті, особливо на першому році життя; низькій порівняно із показ¬никами розвинутих країн світу середній тривалості життя; неспри¬ятливій, з точки зору потреб сучасної економіки, віковій структу¬рі населення; високому рівні смертності з причин виробничого травматизму; зростанні економічного навантаження на працездат¬не населення з боку осіб, що вийшли за межі працездатного ві¬ку; збільшенні кількості територій з від'ємним природним при¬ростом населення внаслідок перевищення смертності над народ¬жуваністю.
Соціально-економічні фактори розміщення і розвитку продук¬тивних сил охоплюють: рівень розвитку соціальної інфраструк¬тури, що задовольняє потреби населення в освіті, охороні здо¬ров'я, сфері послуг та житлово-комунальному обслуговуванні; стан навколишнього середовища і природоохоронну діяльність; сані¬тарно-гігієнічні умови праці.