Підприємництво

Підприємство /за винятком спільних підприємств з іноземними інвестиціями /подає квартальну і річну бухгалтерську звітність:

органам, у сфері управління яких перебуває підприємство; учасникам, засновникам - відповідно до установчих документів;

державній податковій інспекції;

Мінфін може визначати інші державні органи, яким подається бухгалтерська звітність.

Припинення діяльності підприємств.

Припинення діяльності підприємства являє собою одне з юридичних понять господарського права. Це специфічна правова робота. В зміст поняття «припинення» входять юридичні підстави («умови»), акти та процесуально-правові дії щодо припинення діяльності підприємства як суб'єкта права. Ці підстави, акти та дії передбачені законодавством про підприємства. Загальні підстави припинення діяльності підприємств усіх видів визначені Законом «Про підприєм¬ництво» (ст. 11).

Діяльність підприємця припиняється: з власної ініціативи підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених законодавством України; у разі закінчення строку дії ліцензії; на інших підставах, передбачених законодавчими актами України.Загальний процесуальний (процедурний) порядок і форми припинення регулює Закон «Про підприєм¬ства в Україні» (ст. 34-36). У разі банкрутства підприємства правовідносини припинення регулюються Законом Украї¬ни від 14 травня 1992 р. «Про банкрутство» (Відомості Верхов¬ної Ради України.—1992.—№31.—Ст. 440), який теж поши¬рюється на підприємства всіх видів.

Особливі підстави і форми припинення підприємств ок¬ремих видів встановлені також законами про ці підприєм¬ства та іншими нормативними актами (зокрема, про корпо-ратизацію, приватизацію та ін.).

Юридичні підстави. Діяльність підприємств припиняє його власник (вищий орган підприємства, уповноважений орган). Припинення за юридичними підставами, як за¬значалось вище, може бути двох видів: добровільним і при¬мусовим.

Юридичними підставами добровільного припинення підприєм¬ства є ініціатива власника підприємства або передбачені законом чи установчими документами обставини. Мотиви ініціативи підприємства (підприємця) закон не регулює. Це можуть бути: зміна профілю діяльності, конкуренція, зато¬варення тощо.

До передбачених законом чи установчим договором об¬ставин відносяться: а) закінчення строку, на який створю¬валося підприємство; б) досягнення мети, поставленої зас¬новниками під час створення підприємства (ст. 19 Закону «Про господарські товариства»). Установчі документи підприємств можуть включати й інші підстави даного виду. Рішення про припинення підприємства з цих підстав прий¬має його вищий орган. Підприємці зобов'язані припиняти свою діяльність також у разі закінчення строку ліцензій (ст. 11 Закону «Про підприємництво»).

Види юридичних підстав примусового припинення підприєм¬ства визначені в законодавстві про підприємства у вигляді примірного переліку (ст. 34 Закону «Про підприємства в Україні», ст. 19 Закону «Про господарські товариства»).

Примусово підприємства припиняються, по-перше, на підставі рішень суду (арбітражного суду) про визнання не¬дійсними установчих документів підприємства (не¬відповідність їх чинному законодавству) та акту (рішення засновника) про створення підприємства. По-друге, підприє¬мство припиняється на підставі рішення суду (арбітражного суду) за поданням органів, що контролюють його діяльність, у разі систематичного або грубого порушення ним законо¬давства. По-третє, підприємство припиняється на підставі рішення суду (арбітражного суду) у разі несвоєчасного по-відомлення ним про зміну свого місцезнаходження (при зміні місцезнаходження підприємство повинно в семиденний термін повідомити про це реєструючий орган). По-четвер¬те, підприємство припиняє свою діяльність на підставі рішен¬ня арбітражного суду про визнання його банкрутом. Поря¬док такого припинення визначає Закон «Про банкрутство».

Закон передбачає дві правові форми припинення підприєм¬ства: ліквідацію і реорганізацію (ст. 34 Закону «Про підприєм¬ства в Україні»). У випадку ліквідації підприємство припи¬няється як суб'єкт права без правонаступництва. Реоргані¬зація передбачає виникнення на основі діючого підприєм¬ства одного або більше нових підприємств як суб'єктів пра-ва. У разі реорганізації підприємства усі його права та обо¬в'язки переходять до правонаступника (правонаступників). Законодавство визначає п'ять правових способів реоргані¬зації підприємства: злиття, приєднання, поділ, виділ та пе¬ретворення. З юридичної точки зори ці способи розрізня¬ються залежно від того, до якого суб'єкта права переходять всі майнові права та обов'язки підприємства, що реєстру¬ються.