Національна фінансово-кредитна система
Створення національної грошової системи передбачалося здійснити у два етапи. Перший пов’язаний з виходом з рубльової зони і запровадженням карбованця як тимчасової грошової одиниці, на яку покладалися всі функції грошей, крім світових.
Другий етап передбачав запровадження гривні. Він повинен був розпочатися після здійснення необхідних заходів щодо стабілізації економіки та поглиблення економічних реформ, коли український карбованець прийняв на себе всі перші поштовхи грошової реформи.
На сьогодні одним з головних напрямів діяльності НБУ і всієї банківської системи є операції з готівкою. І головне завдання – проведення єдиної політики держави в галузі касових та емісійних операцій в установах НБУ, комерційних банках, методологічне спрямування та аналіз організацій касової роботи в банках, забезпечення готівкою потреб грошового обігу, організація інкасації, збереження й перевезення цінностей. НБУ займається дизайном грошових знаків, їх виготовленням, використанням в обігу, а також вилученням зношених паперових грошей для подальшої їх утилізації [13, 27].
З метою регулювання готівкових операцій створено законодавчу та нормативну бази. У 1994-1995 роках Правлінням НБУ розроблено та затверджено наступні документи: Інструкцію “З організації емісійно-касової роботи в установах банків України”, “Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України”, “Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України”. Разом з Мінфіном, Мінекономіки і Мін’юстом України розроблені проекти Указів Президента України, спрямовані на скорочення готівкового обігу, встановлення фінансових санкцій за порушення чинних правил ведення операцій з готівкою. Правління НБУ затвердило Програму комплексної автоматизації грошового обігу в Україні, яка спрямована на впровадження сучасних банківських технологій.
3. Структура кредитної системи
Функціонування національної економіки як ринкової системи тісно пов’язане з таким поняттям, як кредитна система.
Кредитна система – це сукупність банків та інших кредитно-фінансових інститутів, що діють на ринку позичкових капіталів і здійснюють акумуляцію та мобілізацію грошового капіталу (рис. 1.1) [12, 13].
Кредитні відносини сприяють мобілізації тимчасово вільних грошових коштів підприємств, організацій, бюджету і населення та їх використанню коштів на умовах повернення. Від кредитного механізму і кредитної політики відчутно залежать ділова активність в економіці, інтенсифікація промислового виробництва, обсяги і темпи його зростання. У свою чергу, кредитний механізм і кредитна політика залежать від типу національної економіки.
Рис. 1.1. Сучасна кредитна система УкраїниПісля проголошення Україною незалежності однією з найважливіших проблем стало створення ефективної кредитної системи і запровадження чіткої дії всього фінансово-економічного механізму. У кредитній системі роль окремих ланок нерівнозначна, головною є банківська. Тому першим кроком було створення нової ефективної мережі установ банківської системи. В умовах переходу до ринку і ринкової економіки взагалі роль банків у функціонуванні всього господарства дуже висока. Вони розвиваються як спеціалізовані економічні об’єкти, що здійснюють моніторинг грошей, забезпечують фінансування всіх сфер економіки тощо. Банк – це особлива організаційна одиниця бізнесу, сферою діяльності якої є операції з позичковим капіталом. Банки мають клієнтів (дебіторів і кредиторів), а також кореспондентів. Базовий асортимент послуг банку представлений на рис. 1.2 [13].
Діяльність банку може бути пов’язана з трьома видами операцій: пасивними; активними; комісійними.
Рис. 1.2. Схема типового асортименту послуг універсального банку
Пасивні операції – це операції, за допомогою яких створюються ресурси банку (пасиви). Вони поділяються на короткотермінові і довготермінові. До пасивних операцій належать: залучення та зберігання коштів на рахунках клієнтів; прийом вкладів і депозитів; емісія власних цінних паперів; збільшення власного капіталу; отримання доходів від операцій з цінними паперами; отримання кредитів інших банків.
Активні операції – операції, пов’язані з розміщенням власних грошових ресурсів: операції з видач позик; інвестиційні операції.