Національна фінансово-кредитна система
Сучасні гроші в Україні мають власну історію. У Київській Русі в обігу були так звані кунні гроші – хутра або шкіри хутрових тварин: куниці й білки. У XІ-XІІ ст. з розвитком торговельних відносин у княжій Україні розвивається виготовлення металевих грошей у формі срібних злитків – гривні. Відомо, що київська гривня – шестикутний злиток, а чернігівська – ромбоподібний. Обидві гривні містили по 196 грамів срібла, що дорівнювало 7,5 кунних грошей. У XІІ ст. з’являється золота гривня, в якій містилося 4,4 грама золота, що дорівнювало 50 кунним грошам. Наприкінці XІІІ ст. з’явився срібний злиток, який дорівнював половині срібної гривні, що отримав назву карбованець. З розпадом Київської Русі припинився обіг національних грошових знаків [13].
Удруге національні гроші з’являються з відродженням української державності на початку XX ст. Перші українські паперові гроші були випущені 24 грудня 1917 року як кредитні білети вартістю 100 карбованців на суму 53 250 тисяч карбованців.
У березні 1918 року Центральна Рада ухвалила закон про гривню як грошову одиницю Української Народної Республіки, карбування монет та випуск державних кредитних білетів. Дві гривні дорівнювали одному карбованцю, а одна гривня – 100 шагам.
10 січня 1992 року в Україні розпочалася грошова реформа, в готівковому обігу з’явилася перехідна національна валюта – український карбованець (купон). У міждержавних розрахунках у межах СНД продовжували використовуватися російські рублі. Функціонування російського рубля паралельно з купоном тривало до 12 листопада 1992 року, коли спеціальним Указом Президента України його було припинено. Так завершився перший етап грошової реформи.
25 серпня 1996 року Президент України підписав Указ “Про грошову реформу в Україні”, за яким:
1) з вересня 1996 року в обіг вводиться національна валюта України гривня та її сота частина – копійка;
2) в обіг було випущено банкноти вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень та розмінна монета номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок.
Емісія українських карбованців припинилася;3) українські карбованці підлягали обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100 000 карбованців за 1 гривню, суми до 100 млн. українських карбованців обмінювались на гривні готівкою, а понад 100 млн. крб. – зараховувались на вклади в банках з правом їх вільного використання у гривнях;
4) з 2 до 16 вересня 1996 року на території України у готівковому обігу функціонували гривня та український карбованець, який поступово вилучався з обігу;
5) з 24 години 16 вересня 1996 року функціонування українського карбованця в готівковому обігу припинилося. Єдиним законним засобом платежу на території України стала гривня.
Із введенням в Україні в обіг національної грошової одиниці починається період формування власної грошової системи. Грошова система – це форма організації грошового обігу, встановлена законодавством. Вона передбачає рух готівкових грошей і здійснення безготівкових розрахунків у процесі обігу товарів, виробництва і надання послуг, здійснення різних платежів тощо.
Відомо, що національна грошова система включає: назву грошової одиниці; міру цін; види державних грошових знаків; порядок емісії грошей; регламентацію безготівкового обігу; державні органи з регулювання грошового обігу.
Особливе місце в грошовій системі займає Національний банк України (НБУ). Він виконує такі основні специфічні функції: є емісійним центром країни; служить офіційним сховищем (скарбницею) золотовалютних резервів та інших скарбів країни; здійснює операції тільки з банками, які входять до національної кредитної системи; представляє інтереси України в міжнародних валютно-фінансових організаціях; є центром регулювання кредитно-грошової сфери тощо.
На відміну від інших банківських інститутів, НБУ не ставить прибутковість за мету своєї діяльності, він прагне до стабільності кредитно-грошової сфери. Це автономний державний інститут, юридична особа, що підпорядковується вищому законодавчому органу України і працює згідно з власним статутом.