Глобальний інтерес та його виклики реалізації національного інтересу
Територіальній цілісності України в сучасних глобалізаційних умовах також перешкоджає сепаратизм Східного регіону, який обґрунтовується бажанням зберегти “колоніальну політику” впливу Росії, а також бажанням реалізовувати російські інтереси. Це насамперед пов’язується з потребою різних політичних сил нав’язати і відстояти “мовне питання” на користь Росії, а не України. А це, безумовно, є одним із глобалізаційних викликів національній безпеці України, коли національний інтерес як такий не є предметом творення державної політики, особливо в сучасних умовах глобалізації, яка сама по собі вже становить значні ризики для функціонування держави.
Особлива роль у межах даного аналізу також належить з’ясуванню специфіки формування національних інтересів перехідних суспільств в умовах глобалізації. Це пов’язується з тим, що, як правило, в межах перехідних суспільств структури громадянського суспільства перебувають на ембріональному рівні розвитку, система національних інтересів лише оформлюється, а тому не має консолідованої форми. За таких умов досить часто національні інтереси декларуються “ідеологічною елітою”, яка бере на себе зобов’язання самоідентифікувати національний інтерес, підміняючи його тим самим вузькокорпоративним, незважаючи при цьому на інтереси інших прошарків суспільства.
Досить часто державна політика в умовах глобалізації не відповідає реальним національним інтересам, тобто часто така політика ініціюється зверху (до цього залучаються різні транснаціональні структури), а для її ефективності використовуються відповідні інформаційні стратегії, які мають на меті доведення до громадськості відповідного глобального інтересу. За таких умов державна політика набуває маніпулятивних форм презентації і жодною мірою не може бути визнана ефективною.
Таким чином, окрема національна держава, а точніше така, що має статус світової, може вдаватись до формування змісту глобального інтересу, який відстоює її національні інтереси, у результаті цього йдеться про превалювання системи національних інтересів однієї держави над інтересами іншої. З огляду на це глобальний інтерес може подекуди виявлятись антинаціональним. Більше того, національний інтерес являє собою один із критеріїв, який визначає специфіку функціонування держави та рівень її національної безпеки. Також слід відзначити, що система національних інтересів скоріше за все в умовах глобалізації нагадує транснаціонально-аморфну модель позиціонування потреб, характерних для більшості націй.
Отже, здійснений нами аналіз проблеми дав змогу довести, що заміна національного інтересу глобалізаційним є одним із глобалізаційних викликів суспільного розвитку, що призводить до відповідної реструктуризації принципів, які визначають зміст та особливості функціонування сучасного світоустрою. Для національної держави в умовах глобалізації питання глобального та національного інтересу тісно пов’язується із питаннями національної та глобальної безпеки, що і є пріоритетним напрямом подальшого дослідження даної проблеми.
Список використаних джерел
1. Globalization and Identity: Dialectics of Flows and Closures // Development and Change. The Hague. - 1998. - Vol. 29. - No 4. - Р. 277-325.
2. Кучуради И. Справедливость - социальная и глобальная // Вопр. филос. - 2003. - № 9. - С. 16-29.
3. Егоров В.С. Философия открытого мира. - М., 2001. - 367 с.
4. Тоффлер О. Шок будущего: Пер. с англ. - М., 2001. - 389 c.
5. Права человека и Десятилетие культурного развития. - М., 2004. - 664 с.
6. Предпосылки развития философии нового века // http://cad.ntukpi.kiev.ua/~demch/naph/naphr-html
7. Устав Об’єднаних націй. - К., 2002. - 77 с.
8. Человек: соотношение национального и общечеловеческого: Сб. материалов междунар. симп. (г. Зугдиди, Грузия, 19-20 мая 2004 г.). / Под ред. В.В.Парцвания. - СПб.: Санкт-Петерб. филос. о-во, 2004. - Вып. 2 // http://anthropology.ru/ru/texts/kvarats_va/mannt_14.html