Глобальний інтерес та його виклики реалізації національного інтересу
Головним викликом суспільного розвитку в умовах глобалізації стає підміна національного інтересу глобальним інтересом, реалізовувати який покликана кожна нація, оскільки вона об’єктивно включена в процес глобалізації.
На сучасному етапі світового розвитку національний інтерес зазнає такої радикальної трансформації, що вже не може бути ефективною формулою функціонування національної держави. Відповідно до цього мета статті - розкрити сутність глобального інтересу та ідентифікувати його виклики в процесі реалізації національного інтересу. Це, з методологічної точки зору, увиразнює потребу вирішити відповідні завдання, а саме: чітко проаналізувати умови, які привели до трансформації національного інтересу в глобальний, визначити зміст та структуру глобального інтересу (національний та державний інтерес), вказати на його основні елементи, а також проаналізувати особливості реалізації національного інтересу в умовах глобалізації.
Окремі аспекти даної проблематики виступали предметом окремого аналізу в працях таких учених, як: М.Комлєва, В.М.Князєв, І.Ф.Надольний, І.Крістол, І.Кучураді, О.Ліснічук, М.Пірен, Д.Узнадзе, Дж.Фейблман та ін. Незаважаючи на достатню увагу до цієї проблематики, сутність глобального інтересу та його виклики національному інтересу недостатньо розроблені, що і визначає потребу його детального аналізу в межах даної статті.
Виходячи із цього в контексті вивчення даної проблеми ми не ставимо за мету виробити єдине бачення сутності глобального інтересу, для нас цікавою є певна амбівалентність при розгляді його змісту. У цьому плані глобальний інтерес ми розглядаємо як необхідну умову та засіб світового розвитку, а також здебільшого як виклик, що призводить до зникнення національного інтересу, позбавляючи тим самим окрему національну державу можливості реалізації власної стратегії суспільного розвитку. При цьому, на нашу думку, недоцільним є розгляд глобального та національного інтересів у певному тотожному зв’язку, тому що вони як такі можуть між собою і не перетинатись. Це підтверджується й концепціями окремих дослідників, які вказують на те, наскільки могутньою сама по собі є національна держава, наскільки вона є здатною до реалізації власного національного, а потім вже і глобального інтересу. Так, на думку І.Крістола, “… маленька нація може відчувати, що її національний інтерес починається і закінчується на її кордонах: саме тому її зовнішня політика майже завжди має оборонний характер, тоді як велика нація з широким колом інтересів на додаток до матеріальних турбот завжди має ідеологічні інтереси” [1]. Саме тому в умовах глобалізації, яка декларує високий рівень взаємозалежності між державами, окрема могутня держава, маючи для цього відповідні пріоритети (економічний, політичний, а головне - військовий), може вдаватись до нав’язування світові свого національного інтересу, але в такому контексті він уже буде мати глобальний характер.
Глобальний інтерес, у свою чергу, виявляє чітко увиразнену потребу реалізації геополітичної стратегії заради розвитку та функціонування світу у сучасних глобалізаційних умовах. Це вказує на те, що глобальний інтерес має трансцендентний і транснаціональний характер, адже він відображає зміст національного інтересу кожної окремої держави і стосується світового устрою в цілому. Тобто це свідчить про те, що глобальний інтерес незалежно від того, яка саме ідея закладена у його змісті, має бути реалізованим та дотриманим як у межах кожної національної держави, так і на глобальному рівні.
Виходячи із цього доцільно визначити, що являє собою зміст глобального інтересу, тобто які складові елементи глобальних потреб розвитку сучасного світу він має відображати. На нашу думку, основним складовим елементом глобального інтересу є реалізація ідеї глобальної справедливості.Прагнення до справедливості є одним із споконвічних прагнень людства у процесі історичного розвитку. Це прагнення стає особливо актуальним в умовах глобалізації, адже людство реально прагне до того, аби його права та можливості знайшли належну реалізацію за різних умов та факторів світового розвитку. Виходячи із цього жоден світовий уряд не може перешкоджати реалізації прав людини, а відповідно до цього ідеї глобальної справедливості. Саме тому чим більш реалізовано буде ідею глобальної справедливості у світі, тим більше можливостей з’явиться у сучасної людини протистояти викликам глобальної несправедливості. На думку І.Кучураді, “… глобальна несправедливість проявляється тоді, коли основні або інші права окремих осіб, окремих груп осіб або ж більшості населення країни порушуються або спеціально нехтуються в інтересах інших груп чи країн” [2, с. 19]. Саме це, на думку вченого, є найбільш характерною рисою міждержавних та міжнародних відносин у світі. Це свідчить про те, що ідея глобальної справедливості як складовий елемент глобального інтересу має зводитись до відстоювання прав та потреб громадян світу в процесі людської життєдіяльності на паритетних засадах. Таким чином, глобальна справедливість являє собою такий стан речей, за якого формуються такі умови розвитку сучасного світу, які не перешкоджають реалізації прав людей, груп чи навіть і держав як на національному, так і на міжнародному рівні. Саме тому глобальна справедливість - це здатність для кожного громадянина в сучасних глобалізаційних умовах мати можливість реалізувати свої права та потреби. Фактично, йдеться про рівність умов історичного розвитку, в яких сьогодні перебуває сучасний світ, що забезпечує рівні можливості на реалізацію потреб окремими народами чи державами. Для сучасного світу ідея глобальної справедливості, насамперед, стосується того, як люди, що належать до єдиного глобального простору, водночас мають різні можливості для реалізації своїх потреб, одні з них мають більші можливості, інші - менші, що, у свою чергу, визначається рівнем суспільного розвитку національної спільноти, до якої вони фізично належать.