Глобальний інтерес та його виклики реалізації національного інтересу
- декларативна нейтральність та позаблоковість, які в умовах глобалізації відіграють негативну роль, оскільки сповідують певну форму відчуженості України від участі у світових структурах.В умовах впливу глобалізації в особливому ракурсі постає проблема розуміння істинного та хибного національного інтересу. Істинний національний інтерес, з нашої точки зору, характеризує реальний інтерес розвитку нації в умовах глобалізації, виявлення та відповідне оформлення такої форми інтересу залежить від рівня розвитку громадянського суспільства, яке забезпечує функціонування структур державної влади, а також визначає форми контролю над процесом реалізації національного інтересу з боку інститутів громадянського суспільства. Тут також важлива роль належить і політичним партіям, які у світі все частіше опікуються пошуком відповідної стратегії захисту національних інтересів, збереженням власної ідентичності в умовах глобалізації. Точніше ці партії у стратегії своєї діяльності реалізують антиглобалістичну ідеологію, спрямовану на захист національних інтересів, які в особливій формі “оголюються” саме в умовах глобалізації. Неможливість їх повної та адекватної реалізації, що є результатом певних глобалізаційних викликів, позбавляє державу можливості захисту національної ідентичності, а також бути конкурентним суб’єктом у світовому просторі.
Отже, національний інтерес сьогодні має визначати рівень захищеності інтересів держави в умовах глобалізації та наявність відповідних стратегій їх захисту. Це також пояснюється тим, що в умовах глобалізації держава перетворюється на головного геополітичного суб’єкта реалізації національного та державного інтересів.
Безумовно, вплив глобалізації змінює традиційно усталену систему національних інтересів, проте жодною мірою не можна ставити питання про скасування національних інтересів як таких, адже головне завдання - правильно їх ідентифікувати. Основу формування національних інтересів в умовах глобалізації закономірно становлять геополітичні стереотипи, які підміняють національний інтерес загальнолюдськими цінностями. Це свідчить про те, що національна держава має відмежуватись від власного національного простору у своєму розвитку і еволюційно включитись у глобальний простір. Дане питання є актуальним не лише для перехідних суспільств, адже неодноразово на адресу західноєвропейської політики лунали звинувачення у відсутності чітко сформульованих національних інтересів, які начебто були надмірно зорієнтовані на інтереси різних транснаціональних структур (типу ООН), підмінялись глобальними інтересами, а це реально перешкоджає реалізації ефективної внутрішньої політики держави. Поясненням цього слугує і той факт, що “національний інтерес в умовах глобалізації підміняється гуманітарними інтересами або й інтересами “міжнародного співтовариства”. Проте сподівання на реалізацію такого інтересу в умовах глобалізації є марними, оскільки не існує жодної національної держави, яка б була здатною принести у жертву свої інтереси заради інтересів інших держав, якщо при цьому вона не переслідує інших стратегічних цілей.
Тому важливим питанням, яке розкриває логіку такого розуміння проблеми, є чітка ідентифікація національних інтересів, а на основі цього і створення ієрархії інтересів, які найбільшою мірою відповідають сучасним глобалізаційним умовам розвитку. На основі розв’язання цих питань вдасться чітко побачити стратегію, яка дозволить найбільш адекватно реалізовувати власні національні інтереси та відстоювати національні інтереси іншої країни [14, с. 34-35].
Слід відзначити, що національний інтерес залежно від певного історичного періоду набуває відповідних конкретних форм. Так, зокрема, у період розгортання сучасних глобалізаційних процесів він, у першу чергу, спрямований на виключне збереження національної ідентичності, вироблення чіткої стратегії протистояння розширенню з боку інших транснаціональних суб’єктів. Тобто тут переважно йдеться про збереження власного геополітичного простору, який би протистояв застосуванню будь-якого варіанта глобальної експансії задля збереження та підвищення ваги геополітичного статусу України. Проте сьогодні, на жаль, більшість геополітичних параметрів, які визначають стратегію розвитку України в умовах глобалізації, є результатом реалізації глобальних інтересів, які не завжди відповідають національним інтересам держави.
При цьому слід вказати на основну причину, яка передувала цьому, а саме - розпад СРСР, який призвів до територіального перерозподілу геополітичного простору України, унаслідок цього оформились нові кордони держави, з’явилась проблема фізичного та ментального розподілу простору держави. У результаті цього всі адміністративні кордони стали міждержавними, що тим самим створило підстави для територіальних претензій до України з боку її географічних сусідів. Ці обставини, безумовно, не могли не вплинути на зміну типу національних інтересів, які визначають специфіку функціонування держави в умовах глобалізації.Особливо актуальною також стає українсько-російська проблема, яка протягом певного часу стає основним предметом обговорення в ЗМІ і визначає стратегію реалізації глобального (російського) інтересу. Все частіше вченими, політиками та функціонерами обговорюється тема “несправедливості” російсько-українських та українсько-польських кордонів, нав’язаних силоміць Україні, які, безумовно не збігаються з її етнічними кордонами. Здебільшого йдеться про адміністративний перерозподіл, який не завжди відповідає етнічному, а це, у свою чергу, складає певні труднощі для держави, а саме - у контексті реалізації її національного інтересу.