Система органів виконавчої влади

У президентських республіках (США), де ця посада відсутня, главою уряду є безпосередньо президент. Разом із главою уряду до його складу входять заступник (віце-прем'єр), міністри, що очолюють окремі міністерства.

Уряд забезпечує виконання законів та інших актів законодав¬чої влади, є відповідальним перед нею, підзвітним і підконтроль¬ним їй. Проте виконавча влада не вичерпується одним лише «виконанням законів». Вона покликана відпрацьовувати шляхи та засоби реалізації законів, займатися поточним управлінням, здійснювати розпорядничу діяльність. У цих цілях з усіх питань своєї компетенції уряд видає нормативно-правові акти (укази, розпорядження та ін.), що мають підзаконний характер.

Таким чином, призначення органів виконавчої влади — управ¬ління, що охоплює:

• виконавчу діяльність — здійснення тих рішень, що прийня¬ті органами законодавчої влади;

• розпорядчу діяльність — здійснення управління шляхом ви¬дання підзаконних актів і виконання організаційних дій.

Виконавча влада діє безупинно і скрізь на території держави (на відміну від законодавчої і судової), спирається на людські, матеріальні та інші ресурси, здійснюється чиновниками, армі¬єю, адміністрацією тощо. Це створює основу для можливої узу¬рпації всієї повноти державної влади саме виконавчими органа¬ми. Тут важливі діючі механізми «стримувань і противаг» як із боку законодавчої (через розвинуте законодавство і контроль), так і з боку судової влади (через судовий контроль і конститу¬ційний нагляд).

На сучасному етапі розбудови Української держави існу¬ють: державне управління, успадковане від колишнього СРСР, і виконавча влада, проголошена Конституцією України.

Виконавча влада — влада, що має право безпосереднього управління державою. Носієм цієї влади в масштабах усієї краї¬ни є уряд. Назва уряду встановлюється Конституцією і законо¬давством. Виконавча влада і державне управління є "статикою" і "динамікою" управлінської сфери діяльності держави.Ефективність діяльності державної влади залежить від узгодженості її складових. Тому державне управління в Ук¬раїні має бути реформованим, вивільненим від адміністра¬тивно-командних методів минулого, а виконавча влада — не лише декларованою, а й побудованою відповідно до Консти¬туції України.

Розподіл влад, як відомо, сприяє вдосконаленню механіз¬му реалізації влади, забезпечує реальний, а не формальний розподіл функцій по керівництву суспільством. Фундаментальне значення в управлінні мають такі скла¬дові: рішення, його реалізація (виконання), контроль (на¬гляд) за здійсненням рішення (включаючи, в першу чергу, охоронну функцію). Закладена у цій схемі логіка досить оче¬видна. Очевидним є й те, що єдина державна влада здійсню¬ється у законодавчій, виконавчій і судовій формах. Однак не є очевидним те, що кожна з цих форм, як доводить теорія розподілу влад, повинна бути незалежною. Звичайно, абсо¬лютна незалежність гілок влади неможлива. Йдеться лише про їх відносну самостійність, оскільки багато питань вони вирішують разом.

У найбільш тісному зв'язку перебувають законодавча і виконавча влада. Аналіз Конституції України дає можливість зробити висновок, що представницька влада може втручати¬ся у сферу діяльності виконавчої, а остання — впливати на роботу Верховної Ради.

Очевидно оптимальне співвідношення цих влад слід шу¬кати у співвідношенні основних форм їх діяльності. Пред¬ставницька влада приймає закони, а виконавча виконує їх, тобто основні форми діяльності цих органів — законодавча і виконавча. Крім того, кожна з гілок влади має й інші видові форми: установча і контрольна діяльність притаманні зако¬нодавчій владі, контрольна і правоохоронна форма роботи властиві владі виконавчій.

Що стосується місця виконавчої влади в системі єдиної державної влади, то воно визначається перш за все метою діяльності виконавчої влади — забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина.

2. Система органів виконавчої влади

Суб'єктами виконавчої влади в Україні, які здійснюють перелічені функції, є: органи загальної компетенції — вищі органи у системі органів виконавчої влади; органи спеціаль¬ної компетенції — центральні органи державної виконавчої влади; місцеві органи державної виконавчої влади. У своїй сукупності суб'єкти виконавчої влади утворюють єдину сис¬тему органів.