Аналiз закону про мiсцеве самоврядування. Роберт агранофф

її духовi. Стаття 3 Європейської Хартiї передбачає право й здатнiсть

мiсцевої влади "регулювати й порядкувати iстотною частиною громадських

справ, беручи їх пiд свою вiдповiдальнiсть та в iнтересах мiсцевого

населення". Стаття 4 наголошує на залишкових повноваженнях мiсцевих

органiв (робити те, що не заборонено), повнiй свободi дiй на власний

розсуд та здiйсненнi найбiльш наближеного до громадян контролю, якщо

це не суперечить законовi та конституцiї. Варiант УАМ передбачає це, а

варiант Комiсiї -- перешкоджає цьому. Стаття 6 Хартiї заохочує до

самовизначення на мiсцях структури, порядку й процедури. Варiант

Комiсiї (див. Статтю 48) переповнений приписами, як слiд поводитися.

Варiант УАМ у статтi 37 залишає цi питання бiльш вiдкритими. Стаття 9

передбачає власнi джерела доходiв мiсцевої влади та прийняття рiшень у

фiнансовобюджетнiй сферi на мiсцях, що набагато чiткiше виписано у

варiантi УАМ, нiж Комiсiї. Нарештi, положення статтi 11 Хартiї про

засоби судового захисту набагато чiткiшi й зрозумiлiшi у варiантi УАМ.

У варiантi Комiсiї про це згадується тiльки опосередковано.

Заключнi зауваження. Цiлком зрозумiло, що без закону про мiсцеве

самоврядування Конституцiя породжуватиме протирiччя мiж рiзними

рiвнями влади, доки iснуватиме кiлькаярусна система урядування в

областях i районах. Щоб мати справжню систему самоврядування,

необхiдно встановити рiвновагу мiж контролем центральної влади iсубнацiональною автономiєю. Варiант Комiсiї передбачає централiзацiю

влади на рiвнi центрального уряду, в той час як варiант УАМ бiльш

близький до досягнення такої рiвноваги. Оскiльки Європейська Хартiя

чiтко визначає сфери мiсцевої автономiї, варiант УАМ узгоджується з

нею, а варiант Комiсiї -- нi.