Аналiз закону про мiсцеве самоврядування. Роберт агранофф

' +(h s собi бiльшу частку. У варiантi, запропонованому комiсiєю,

право на мiсцевий бюджет виглядає так, нiби фiнансове планування на

мiсцях iснує лише (напр., Ст. 28) для того, щоб визначати, скiльки

коштiв треба для втiлення рiшень, ухвалених згори, пiсля чого

субсидується певна сума. Проект УАМ передбачає ширше

фiнансово-бюджетне самоуправлiння, нiж проект комiсїї, у якому всi

види фiнансування бiльшою мiрою прив'язанi до державних функцiй.

Стаття 28 законопроекту комiсiї вiддiляє питання бюджетного

забезпечення адмiнiстративних функцiй держави вiд тих

фiнансово-бюджетних питань, що вирiшуються мiсцевими органами

вiдповiдно до потреб у мiсцевих послугах. Варiант АМУ мiстить набагато

чiткiшi положення про мiсцевi податковi збори та iншi засоби контролю

за надходженнями, якi здiйснюються виборними посадовими особами

мiсцевих органiв влади. Втiм, обидва варiанти мiстять положення, якi

надають органам мiсцевого самоврядування право обкладати податками

мiсцевi пiдприємства, що розширює можливостi мiсцевої влади в

отриманнi надходжень.

Засоби мiжурядового контролю. Тут не йдеться, як уже зазначалося

ранiше, про те, що варiант комiсiї, у порiвняннi з варiантом АМУ,

робить менше для сприяння змiцненню контролю мiсцевої влади над

мiсцевими справами. Виглядає на те, зокрема, що Стаття 27 надає

органам мiсцевого самоврядування небагато незалежних повноважень.

Iснує нечiтке i досить плутане розмежування мiж вiдповiдними

повноваженнями владних органiв рiзних рiвнiв, що не узгоджується з

новою Конституцiєю. Скажiмо, всюди у проектi йдеться про делегуванняповноважень обласним, районним та мiсцевим органам влади центральною