Мiсцеве самоврядування в Українi пiсля прийняття нової Конституцiї України

Звичайно, попри такi, без сумнiву позитивнi здобутки, цей

проект має i ряд недолiкiв, в основному, це недостатня процедурна

регламентацiя засiдань ради та її органiв, прийняття i оприлюднення

рiшень. Автори, не включаючи цих положень в проект закону, мали,

очевидно, на метi вiднести їх регулювання на рiвень статутiв, але

статути не є обов`язковим елементом для всiх органiв самоврядування.

В частинi таких процедурних моментiв має перевагу проект комiсiї.

Але повертаючись до проблем самоврядування, якi намагається

розв`язати проект, спробуємо дещо бiльш детально розглянути головнi

новацiї.

Перша, i чи не найголовнiша новацiя, проекту фонду, це роздiл

2, "Правовi основи мiсцевого самоврядування". Адже саме в цьому

роздiлi передбачається, що питання дiяльностi мiсцевого

самоврядування регулюватиметься Конституцiєю та законами України, а

також статутами вiдповiдних поселень. Стаття 10, яка визначає сферу

регулювання статутом, встановлює, що "з метою регулювання

органiзацiї, формування i дiяльностi територiальної громади та

органiв мiсцевого самоврядування вiдповiдної територiальної громади,

громади або представницькi органи мiсцевого самоврядування можуть

затверджувати статути, в яких "iдповiдно до Конституцiї України,

цього Закону, iнших законодавчих актiв визначаються: ..." i приведено

бiльше десяти напрямiв в органiзацiї самоврядування, якi мають знайти

своє вiдображення в статутах. I ось тут слiд помiркувати над такою

проблемою: а як мiсцева рада зможе сформулювати положення, наприклад,

щодо "форми, порядку i гарантiї безпосередньої участi населення у