Мiсцеве самоврядування в Українi пiсля прийняття нової Конституцiї України

радг Логiка пiдказує, що, напевне, не варто, навiть з огляду часового

iнтервалу, що залишився до нових виборiв - 1,5 роки. Адже нове

законодавство, в разi його прийняття протягом жовтня-листопада 1996

року, буде впроваджуватись в життя ще протягом 5-6 мiсяцiв, а там уже

почнеться пiдготовка до виборiв, тобто мiсцева влада на цi пiвтора

року буде знову паралiзована своїм черговим реформуванням. Аби цьогоне сталося можна застосувати рiзнi прийоми: перше, впровадження

нового законодавства, яке передбачає дiйсно кардинальне реформування

мiсцевої влади, почати разом iз переобранням цих рад;

друге - прийняти нове законодавство чисто як косметичне, яке не

потребує жодної суттєвої реорганiзацiї органiв самоврядування; третє

- прийняти нове законодавство уже сьгоднi, але основнi його новацiї,

що потребують змiни системи влади чи впровадження нових правовiдносин

при формуваннi органiв самоврядування впроваджувати поступово,

вiдповiдно до перехiдних положень нового закону.

Ось тут i намiтились принциповi вiдмiнностi двох проектiв

одного закону. Проект комiсiї пропонує по великому рахунку залишити

все як є, лише дещо модернiзувавши деякi процедурнi положення нинi

чинного закону, а проект фонду передбачає досить суттєвi, можна

сказати принциповi змiни до системи мiсцевого самоврядування взагалi

i до форми його законодавчого врегулювання зокрема. Кожен iз цих

пiдходiв має свої переваги. Oерший дає можливiсть до нових виборiв не

втягувати органи самоврядування в принципову реорганiзацiю, зате

другий передбачає новi, прогресивнi пiдходи до створення в Українi

основ самоврядування європейського зразка.

Проект Закону, розробленого фондом, має декiлька дуже важливих,