Мiсцеве самоврядування в Українi пiсля прийняття нової Конституцiї України

проектiв, слiд зробити певнi застереження щодо вимог до законодавства

про мiсцеве самоврядування взагалi. А також поставити кiлька

риторичних запитань, на якi слiд дати вiдповiдi, або хоча б

спробувати це зробити.

Чи вiдповiдає сучасне українське законодавство з питань

мiсцевого самоврядування та мiсцевої виконавчої влади вимогам нової

Конституцiї України i чи дає нова Конституцiя можливiсть для

функцiонування нинi дiючих органiв самоврядуванняг

Чи доцiльно зараз, при обраних два роки тому мiсцевих радах,

проводити їх чергову реорганiзацiю, без їх переобрання на нових

засадахг

Чи варто проводити чергове реформування мiсцевого

самоврядування лише прийняттям чергової редакцiї закону, чи може слiд

пiдготувати пакет законiв, якi регулюють всi питання нормальної

дiяльностi самоврядування i ввести їх в дiю пiсля нових мiсцевих

виборiвг

Чи варто в новому законодавствi передбачити можливiсть

рiзноварiантностi форм самоврядування в залежностi вiд рiвня розвитку

та iнтелектуального потенцiалу мiст, чи залишитись в умовах загальної

унiфiкацiїг

Звiсно чинне законодавство України, а саме Закон "Про мiсцевi

ради i мiсцеве самоврядування" в редакцiї 1992 року, не зовсiм

вiдповiдає роздiлу 11 нової Конституцiї України,

.a.!+(". в частинi, що стосується районних та обласних рад. Але

ж цей закон не вiдповiдав реальнiй ситуацiї з мiсцевою владою