ГОСПОДАРСЬКИЙ МЕХАНІЗМ
За прогнозними оцінками зарубіжного досвіду, для нормалізації відтворення основних фондів питому вагу накопичень в національному доході слід підтримувати на рівні не нижче 20%.
Третій етап структурного оновлення економіки – це перехід до нормального функціонування економіки, яке передбачає узгоджену взаємодію як ринкової економіки з конкуренцією у всіх сферах бізнесу під регулюючим впливом держави, так і планової, де державні муніципальні накопичення й інвестиції під структурні зміни формуються залежно від загальнодержавних і місцевих потреб та замовлень в єдиному руслі національних інтересів України.
Підприємливість і ринкова активність на третьому етапі будуть залежати не тільки від потреб, попиту і платоспроможності внутрішнього ринку, а й значною мірою від зовнішніх ринків, інтеграції економіки у світовий економічний простір.
Враховуючи те, що країна 7 років йшла до економіки ринкового типу, необхідно взяти всі ті надбання, якими вона володіє сьогодні, і додати ті нові форми та інструментарії, якими користується світова економічна наука і не відштовхує світова економічна система.Ми повинні створити всі умови переходу від економіки, яка базується на екстенсивному способі розвитку, до економіки, яка розвивається шляхом інтенсифікації виробництва, основу якої складають найновіші технології, високий рівень науки в поєднанні з високим загальноосвітнім рівнем. Саме на цій основі ми повинні побудувати новий господарський механізм, нову господарську систему.
Крім того, ми повинні чітко визначити своє місце у системі світової економічної безпеки, орієнтуючись в першу чергу на досягнення власних економічних інтересів, водночас враховуючи інтереси світової спільноти.
Починати треба вже сьогодні. Успіх залежить від того, як точно ми визначимо координати розвитку світової спільноти і наше місце в них. На цьому шляху немає жодних перепон, які не можна було б подолати. Лише концентрація всіх зусиль й потенціалів на шляху відновлення дозволить відродити велику країну Європи – Україну
При вивченні господарського механізму першочергове значення має з'ясовування його місця в економічній системі в цілому і співвідношення з такими найбільше важливими елементами цієї системи, як продуктивні сили, виробничо-економічні, а також техніко-економічні й організаційно-виробничі відношення.
У системі реальних відношень власності існують підсистема, пов'язані з відношеннями власності на засоби виробництва у всіх сферах суспільного відтворення, із власністю на необхідний і прибавочний продукт, або на результати праці. В другому випадку мова йде про такі конкретні форми виробничих відношень, як заробітна плата, прибуток, податок і т.п. Оскільки в системі виробничих відношень розрізняють процеси присвоєння і керування даними відношеннями, то останній, безпосередньо управлінський аспект власності, а також конкретні форми її реалізації й організації і відносяться до господарського механізму.
Такі ж дві підсистеми існують і у відношеннях власності на засоби виробництва в різноманітних сферах суспільного відтворення. Глибинна підсистема відбиває характер власності, що залежить від того, хто є власником засобів виробництва. З ній пов'язана й інша істотна риса глибинної підсистеми - наявність експлуатації або її відсутність.
Конкретні управлінські форми відношень власності на засоби виробництва пов'язані із сукупністю економічних відношень, у сферах безпосереднього виробництва, обертання, розподіли і споживання.
До господарського механізму належать конкретні управлінські форми виробничо-економічних відношень і, зокрема, власності на засоби виробництва. Це значить, що на них можна свідомо впливати, регулювати на різноманітних рівнях - рівні окремого підприємства, об'єднання, міністерства, рівні держави в цілому і міждержавному рівні.
Незважаючи на те, що глибинна підсистема відношень власності на засоби виробництва безпосередньо не входить у господарський механізм, вона побічно впливає на нього. При цьому, змінюючи конкретні, управлінські форми відношень власності, можна впливати на розвиток підсистеми виробничих відношень. Так, в умовах акціонерної форми підприємництва через установлення низьких пільгових цін на акції для безпосередніх виробників засобу виробництва можуть частково переходити до людей найоманої праці, у результаті чого змінюється характер власності.