ГОСПОДАРСЬКИЙ МЕХАНІЗМ
- зміни економічної кон'юнктури (у першу чергу циклічні) викликають відповідні зміни інноваційної активності.
Інноваційній політиці, таким чином, придается переважно пасивна роль - чекати поки пройде час після використання потенціалу загальних і спеціальних знань у практику, або випливати за вимогами попиту, що формується під впливом соціально-економічної ситуації. Тим часом постіндустріальні стадії розвитку головних країн характеризуються високими темпами змін в економіці, що обумовлюються циклічними і структурними зсувами. Першим, хто “кидає спис” у сформовані прийоми менеджменту, є практика. Вона показала, що нейтралізація виникаючих знакозмінних навантажень на економіку потребує збільшення витрат, незважаючи на прийняті як державами, так і окремими підприємствами антикризові міри, у тому числі й інноваційні.
Звідси виникає необхідність нових теоретичних і методологічних підходів до керування інноваційною активністю, більш адаптованих до потреб товариства. Аналогічної точки зору притримується ряд вітчизняних і закордонних дослідників.
На жаль, в опублікованих роботах, корисних із погляду аналізу проблеми, недостатньо уваги виділена синтезу нових економіко-управлінських рішеннь, що надають політики нововведення статус генератора попиту.
Нижче поданий один із підходів до такого синтезу, що сприяє формуванню на макрорівні господарського механізму інноваційної політики.
Таблиця 1
Показники виробництва продовольства на душу населення по регіонах
Регіони 1974-1976 1979-1981 1984-1986 1989-1991 1993-1995
Весь світ 97,4 100,0 104,4 105,4 105,3
Африка 104,9 100,0 95,4 98,6 95,9
Азія94,7100,0111,6119,9129,2
Індія96,5100,0110,7121,8126,6
Китай90,1100,0120,7134,1153,7
Європа 94,7 100,0 107,2 106,5 99,4
Північна і Центральна Америка 90,1 100,0 99,1 94,2 95,4
США 89,8 100,0 99,3 95,0 97,6
Південна Америка 94,0 100,0 102,8 105,6 100,8
Аналіз процесу і результатів діяльності, виконаний на підприємствах машинобудування і транспорту, у сферах НІОКР і вищого утворення, показав її обумовленість передумовами, основні з яких сформульовані у виді чинників.
Фактор А. Мировой поріг знань.
Він служить межею між досягненнями і прогалинами в загальних і спеціальних знаннях. Поріг знань дає науковому співтовариству орієнтир для подальших пошукових фундаментальних і прикладних досліджень, а інженерному й управлінському корпусу - базу для цільових прикладних розробок. Індикаторами досягнень у загальнонаукових знаннях є відкриття - невідомі раніше наукові результати, кардинальною уявою підвищуючі рівень пізнання, а в спеціальних знаннях - продукти прикладних досліджень і розробок, що одержали міжнародне визнання. До числа індикаторів прогалин у знаннях ставляться проблеми в товаристві і середовищі мешкання, що потребують невідкладного рішення - хиба енергоресурсів, екологічна і соціальна безпека, хвороби, стихійні лиха.Для інноваційної практика важливо провести ієрархічну диференціацію світового порога знань на міждержавний, державний і фірмовий рівні. Останні визначають практичну спроможність країни, об'єднання країн, або фірми скористатися накопиченими у світі знаннями.