Мiсцеве самоврядування. Робоча група "Парламент - Уряд - мiсцеве самоврядування"

Iталiя та Австралiя, конституцiйних монархiях - Нiдерландах та

Норвегiї викристалiзувались такi спiльнi для всiх демократiй принципи:

- найширше самоврядування притаманне якраз населенним пунктам, -

економiчну основу самоврядування становлять мiсцевi податки, збори та

мунiципальна власнiсть, - органи самоврядування самостiйнi в межах

компетенцiї, визначеної законом, - державна влада здiйснюється , як

правило , iншими органами влади, а не органами самоврядування, -

забезпечення iнтересiв держави в адмiнiстративнотериторiальних

одиницях здiйснюється через державну виконавчу владу, - координацiя

роботи органiв мiсцевого самоврядування, та контроль за дотриманням

законодавства цими органами реалiзується або через представникiв

держави, або через призначення голiв рад Главою держави, - арбiтром у

вирiшеннi спорiв мiж органами самоврядування та державою чи

громадянами є суд, - органи самоврядування мають бути максимально

вiдкритi для громадянина.

Висновки. Кардинально вирiшити, питання органiзацiї влади на мiсцях

зараз навряд чи можливо. Україна потребує нової концепцiї органiзацiї

влади як в центрi так i на мiсцях. Ця концепцiя може бути реалiзована

в новiй Конституцiї України. Досвiд демократичних країн свiту показує,

що в умовах економiчної кризи i полiтичної нестабiльностi проходить

централiзацiя влади, в iнакшому випадку ослаблення центральної влади

на фонi економiчної кризи приводить до розпаду держави. Теза про те,

що вихiд з кризи можливий через бiльшу автономiю регiонiв не знаходить

iсторичного пiдтвердження, а досвiд Криму цю тезу взагалi спростовує.

В цiй ситуацiї для України найбiльш прийнятним, скорiш за все є