Мiсцеве самоврядування. Робоча група "Парламент - Уряд - мiсцеве самоврядування"

влади. Але чи можливе зараз прийняття такого досконалого закону? Всi

попереднi закони, що приймались Верховною Радою, були приреченi на

недосконалiсть тому, що вони приймались постфактум, тобто коли влада

обрана, а концепцiя органiзацiї влади не визначена. Зараз ситуацiя

аналогiчна. Досить зрiвняти лише три останнiх проекти закону, умовно,

про мiсцеву владу, щоби це побачити. 1) Проект "Про мiсцеве

самоврядування в Українi."(ред. травень 1994) Стаття 5. Ради - органи

мiсцевого самоврядування. 2) Проект "Про мiсцевi Ради народних

депутатiв." (ред. +(/%-l 1994) Стаття 1. Мiсцевi Ради народних

депутатiв - органи державної влади i самоврядування. 3) Проект "Про

мiсцевi Ради народних депутатiв".(ред. жовтень 1994) Стаття 1. Ради

народних депутатiв - органи мiсцевої влади. Три проекти i три рiзних

пiдходи. I це цiлком закономiрно, адже самоврядування населенних

пунктiв та "самоврядування" районiв i областей навряд чи можна звести

до однiєї формули i примирити мiж собою iнтереси рад населенних

пунктiв та територiальних одиниць. Тим паче, що навряд чи в когось

iснує впевненнiсть, що така система мiсцевої влади для України є

оптимальною i цей закон буде дiяти в Українi досить довго. Тобто в

будь-якому випадку це буде тимчасовий закон. 2. Взяти за основу Закон

" Про мiсцевi Ради народних депутатiв та мiсцеве i регiональне

самоврядування" i внести туди необхiднi змiни , що стосуються

районного та обласного рiвня, врахувавши повноваження державної

виконавчої влади, якi були прерогативою Представникiв Президента, та

реалiзувавши виконавчу вертикаль через Голiв вiдповiдних рад. Але i

цей, на перший погляд простiший шлях, не є досконалим, оскiльке