ПР-діяльність як стратегічний ресурс модернізації системи професійного навчання державних службовців

Теми. Після обробки з усього масиву інформації виокремлюють основні напрямки, за якими ЗМІ характеризують наш об'єкт. Теми (персоналії, ОРІДУ і влада, матеріальна база, підрозділи, історія, наука, проекти тощо) одержують коротке позначення й передають у вигляді лінійної діаграми у вигляді рейтингом зменшення популярності (у процентному вираженні від загальної кількості джерел інформації, що дорівнює 100%). До діаграми додається коментар із розшифровкою того і поясненням виявлених особливостей.

Оцінки. Всі оцінки, представлені в різних джерелах, поділяють на чотири групи: позитивні (+), негативні (-), збалансовані (+,/-), нейтральні (0). Їх процентне співвідношення подають графічно. Далі визначають, які оцінки переважають у тому чи іншому виданні, залежно від цього джерела групують. Перелік груп з поясненнями супроводжує загальний графік.

Позиції. Для більш докладного подання результатів аналізу в додатковому розділі „Позиції” можна навести фрагменти окремих статей, що найбільш яскраво характеризують ставлення конкретного джерела до досліджуваного об'єкта. Цікавий контекст і підтекст, особливості стилю, півтони, настрої – ці категорії важко передати описово, і тому краще навести конкретні яскраві приклади – тези зі статей різних видань. Прийом цитування дає змогу замовникові скласти власне уявлення про дане видання, тому що заснований на принципі «краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Цитування наочніше суб'єктивних описів дослідника. Вимоги до використання цього прийому – стислість (малий обсяг) і концентрованість.

Тенденції: експертні думки – додатковий розділ, у якому можна ознайомитися з думкою незалежних експертів, фахівців, що працюють у сфері досліджуваного об'єкта.

Висновки й рекомендації. У найбільш важливому заключному розділі необхідно чітко назвати виявлені в ході аналізу проблеми, обґрунтовані статистично, і запропонувати рекомендації з їхньої корекції.

Допоміжний візуальний матеріал. Відповідно до принципу максимальної візуалізації даних доцільно використати наступні форми:

1. Матриця даних „ЗМІ про нас”. Багато сучасних організацій відслідковують появу у ЗМІ відгуків щодо їхньої діяльності, продукції тощо, проте ця інформація найчастіше ніяк не структурується. Одним із кроків на шляху формування оптимальної струк¬тури інформації повинна стати спеціальна база даних, у якій відображено основні характеристики статей, присвячених діяльності досліджуваного об'єкта:

дата публікації (число/місяць/рік);

найменування ЗМІ;

№ видання, назва опублікованого матеріалу;

автор;обсяг матеріалу - V (кількість символів без пробілів);

частота згадування об'єкта;

релевантність (сфокусованість на об'єкті, по зростанню – *, **, ***);

інтенція тексту (основне посилання, messagе);

оцінка об'єкта: позитивна (+), нейтральна (0), збалансована (+/-), негативна (-).

2. Динамічний ряд, унаочнити який можна завдяки діаграмі „Динаміка оцінок ЗМІ: світлотіні”, відбиває сукупність значень показника оцінок за t місяців, років, тобто зміна показника в часі.

Отже, паблік рилейшнз як напрям управлінської діяльності й наукова дисципліна знаходиться на етапі свого становлення. Систематизація знань про його можливості й інструменти в управлінні зумовлена об'єктивними причинами: в умовах забезпечення ефективності виробництва в постійно мінливому зовнішньому середовищі комунікація між організаціями й суспільством стає стратегічним ресурсом управління. Проте й досі ПР як самостійний вид діяльності недооцінюється українськими державними установами.