Визначення реальних потреб у вдосконаленні професійної компетентності державних службовців регіонального рівня з питань європейських інтеграційних процесів

адекватність тривалості та черговості навчальних програм. Оптимальний варіант – не більше 10 днів.

Слід виокремити пропозиції щодо спрямованості модулів з питань європейської інтеграції та їх наповнення:

Базовий (вступний) курс з організаційно-правових засад функціонування Європейського Союзу.

Загальні принципи та процедури прийняття рішень в ЄС.

Засадничі принципи європейських політик, їх стратегічні напрямки та пріоритети:

спільна сільськогосподарська політика;

регіональна політика та соціальні наслідки економічної інтеграції (ринок праці, міграція);

інвестиційна політика;

політика технічної допомоги та транскордонного співробітництва;

транспортна політика, перспективи гармонізації української транспортної політики з європейською, оцінка наслідків;

енергетична політика, питання лібералізації та посилення конкуренції, перспективи для України;

промислова політика;

політика в сфері конкуренції, торгівлі.

Переваги і недоліки вступу до ЄС (аспекти: необхідність виконання зобов'язань в рамках ЄС, втрата частини суверенітету, потенційні економічні та соціальні вигоди євроінтеграції тощо).

Оцінка впливу створення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Тематичне спрямування модулів має сприяти удосконаленню умінь та розвитку здатностей щодо:

напрямків соціально-економічних перетворень українського господарства у відповідних галузях та реалізація цієї політики на місцевому рівні;

європейських програм модернізації системи державного управління та державної служби;

загальних засад функціонування інституцій ЄС;

застосування аналітичних інструментів.

Тобто, систематичне підвищення кваліфікації має за мету формування вмінь аналізу та виявлення проблем та недоліків у сучасних відносинах між Україною та ЄС, формування практичних кроків для подальшого зміцнення цих відносин, сприяння розвитку співробітництва в економічній, соціальній, культурній, науковій, освітній та інших сферах; застосовування методів оцінювання адміністративної спроможності своєї організації та вимірювання її готовності до входження до європейського адміністративного простору; внесення пропозицій з удосконалення діяльності організації, кращого пристосування до вимог європейської інтеграції; визначення слабких місць у системі координації політики європейської інтеграції, та пропонувати заходи з їх удосконалення.

Для подальшої деталізації переліку й змісту навчальних модулів з європейської інтеграції були взяті розроблені Міністерством праці та соціального захисту України та ГУДС України професійно-кваліфікаційні характеристики посад державних службовців (далі – ПКХ). Результат аналізу розділів “завдання, обов’язки та повноваження”, “має право” та “повинен знати” після цілеспрямованої систематизації був використаний для розробки змісту підвищення кваліфікації з питань європейської інтеграції.