Визначення реальних потреб у вдосконаленні професійної компетентності державних службовців регіонального рівня з питань європейських інтеграційних процесів
Вдосконалення підвищення кваліфікації державних службовців зумовлюється необхідністю врахування суттєвих змін у різних сферах життєдіяльності держави, зокрема розвитку державної служби та необхідності запровадження європейської культури адміністрування.
Це потребує, поряд із розвитком державної служби, удосконалення системи навчання державних службовців, особливо з питань європейських інтеграційних процесів, з метою забезпечення такого рівня якості та ефективності її діяльності, що наближається до показників високорозвинених країн світу.
Досягнення цієї мети вимагає суттєвих якісних змін у структурі та функціонуванні системи підвищення кваліфікації, її законодавчому, нормативно-правовому, кадровому, науково-методичному, інформаційному, матеріально-технічному забезпеченні.
Однією з умов приведення професіоналізму державних службовців у відповідність до дедалі більших потреб суспільства є якісне змістовне наповнення процесу підвищення кваліфікації, спрямованого на забезпечення максимальної відповідності професійного навчання певних категорій осіб потребам подальшого розвитку суспільства.
Ефективність та якість підвищення кваліфікації державних службовців залежить від організаційно-методичного забезпечення усього навчального процесу. За умови дотримання системного підходу до організації навчання досягається мета підвищення кваліфікації. Навчальний процес у системі підвищення кваліфікації державних службовців має певні особливості.
По-перше, слухачами системи підвищення кваліфікації є дорослі люди, які мають певний життєвий і професійний досвід, сформований власний стиль мислення.
По-друге, готовність дорослої людини вчитися зумовлена конкретними цілями і завданнями практичної роботи.
По-третє, різні категорії державних службовців мають різні потреби в підвищенні кваліфікації, їхнє задоволення здійснюється відповідно до змісту навчальних програм.
І останнє, на відміну від звичайного вищого навчального закладу, планування і терміни навчання в системі підвищення кваліфікації мають свою специфіку.
До складових організаційного забезпечення реалізації програм підвищення кваліфікації відносяться:
– чітке планування, розробка планів-графіків підвищення кваліфікації державних службовців, навчально-тематичних планів і розкладів занять;
– якісний добір викладачів;
– чітка і послідовна робота навчальних закладів з організації підвищення кваліфікації державних службовців.
Усі ці елементи тісно взаємопов’язані та знаходяться у витриманій послідовності. Мета обумовлює зміст, який, у свою чергу, визначає принципи навчання, що в сукупності зумовлюють форми, засоби і методи навчання [1]. Система навчання має зовнішні зв’язки із системою відбору і з системою професійної діяльності фахівця.
Спираючись на системний підхід, що спрямований на забезпечення цілісності навчального процесу і підвищення його ефективності, навчальний процес у закладах підвищення кваліфікації можна представити у вигляді схеми
Системний підхід до навчання робить більш вірогідним досягнення наміченої мети, сприяє підвищенню результативності та ефективності навчання державних службовців.
Визначення реальних потреб у вдосконаленні професійної компетентності державних службовців є ключовим у плануванні підвищення кваліфікації. У будь-якій ситуації, коли навчання розглядається як засіб вирішення проблеми продуктивності, виникає потреба добору необхідної інформації стосовно персоналу, особливостей та умов праці, результатів виконання професійних завдань, знань і кваліфікації, що необхідні для ефективного виконання посадових обов’язків тощо, щоб визначити різницю між необхідним і наявним рівнем підготовки. Важливість оцінки цієї різниці полягає в тому, що тільки завдяки їй можна побудувати навчання фахівців з урахуванням їх реальних освітніх потреб і суттєво допомогти їм у підвищенні рівня знань, майстерності, вмінь, а також раціонально витратити кошти та інші ресурси [2].