Визначення реальних потреб у вдосконаленні професійної компетентності державних службовців регіонального рівня з питань європейських інтеграційних процесів

Процедура оцінювання навчальних потреб здійснювалася за методикою фокус-груп і містила чотири етапи. Метод фокус-груп є одним з найбільш якісних та „м’яких” методів збору соціологічної інформації. Не дивлячись на те, що цей метод ще не набув значного розповсюдження в Україні, вітчизняні соціологи активно застосовують його в емпіричних дослідженнях (переважно маркетингового спрямування).

Зміст першого етапу полягав у визначенні та конкретизації переліку представників місцевих органів виконавчої влади. Його завданнями було проведення попереднього структурно-функціонального аналізу відповідних органів місцевої влади (на обласному та районному рівні) для визначення та уточнення де знаходиться цільова група і які вона має проблеми, а також підготовка поіменного списку представників підрозділів місцевих органів виконавчої влади на основі попереднього аналізу, що мають взяти участь у неформальних зустрічах. Результатом реалізації цього етапу став уточнений список опитуваних представників місцевих органів виконавчої влади та графік проведення неформальних зустрічей з окресленим колом осіб. До його складу увійшло 14 Головних управлінь та управлінь Харківської обласної державної адміністрації. З урахуванням завдань, визначених у Плані дій Україна-ЄС та інших нормативних документів у цій сфері, та на підставі опрацювання положень про структурні підрозділи і посадові інструкцї працівників управлінь та відділів було сформовано перелік запитань.Під час другого етапу відбувалися неформальні зустрічі з представниками кожної підгрупи цільової групи. Обговорення питань базувалося на попередньо погодженому переліку питань стосовно визначення навчальних потреб. Цей перелік був попередньо надісланий окресленому колу осіб для ознайомлення. Від респондентів були отримані інформативні відповіді щодо навчальних потреб кожної підгрупи. Крім того, це надало інформацію для підготовки та деталізації запитань для організації фокус-групи і, в свою чергу, сприяло визначенню представника (одного чи кількох) від кожної підгрупи для участі у фокус-групі.

Логічним продовженням попереднього етапу є аналіз результатів проведених зустрічей та визначення переліку запрошуваних у фокус-групи. Основним завданням було проведення попереднього аналізу результатів проведених зустрічей з представниками місцевих органів виконавчої влади та підготовка до проведення фокус-груп. Результатом стало визначення двох напрямів, за якими проводилися фокус-групи. Перший напрям “Завдання політики європейської інтеграції на місцевому рівні”, до якої відноситься група працівників Головного управління зовнішньоекономічних відносин та європейської інтеграції, Головного управління економіки, Головного управлінні агропромислового розвитку, Головного управління освіти та науки, Головного управління промисловості, транспорту та зв’язку. Другим напрямом визначено “Формування нових європейських стандартів та підходів до державного (публічного) управління та надання послуг населенню”, і до нього віднесено структурні підрозділи, що безпосередньо не відповідають за реалізацію політики європейської інтеграції. Це працівники інших Головних управлінь, управлінь та апарату облдержадміністрації, обласних територіальних підрозділів органів державної виконавчої влади (відділ кадрової роботи апарату Харківської обласної державної адміністрації, управління у справах культури та туризму, Головне управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури, управління взаємодії з правоохоронними органами, оборонної та мобілізаційної роботи, управління внутрішньої політики, управління охорони здоров’я). Визначення графіку проведення фокус-груп для кожного напряму та уточнення переліку запитань дозволило перейти до заключного етапу – проведення фокус-груп. Модератором фокус-групи, до якої входило 7-8 осіб, за кожним напрямом проводилось обговорення індивідуальних навчальних потреб.

Результатом проведеного дослідження стала деталізована інформація щодо навчальних потреб державних службовців V-VІІ категорій з питань європейської інтеграції.

Серед основних проблем у сфері підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців з питань європейської інтеграції можна відзначити:

несформованість у державних службовців європейської культури адміністрування;

різний рівень обізнаності державних службовців з питань європейської інтеграції як у міжвідомчому, так і в територіальному вимірі;

вузьке розуміння сутності процесів європейської інтеграції та європейського вибору України;

відсутність стратегічного розуміння питань європейської інтеграції на рівні галузевих управлінь на місцевому рівні;

низький рівень розуміння засад функціонування європейських інституцій, процедур підготовки та прийняття рішень;