Особливості моделювання системи пошуку та відбору кадрів в органах виконавчої влади України

Пріоритетним напрямом державної політики у сфері суспільних відносин є підвищення професіоналізму, найбільш повне використання знань і можливостей громадян в інтересах суспільства й держави, тобто розвиток кадрового потенціалу як найважливішого інтелектуального й професійного ресурсу українського суспільства, що забезпечує соціально-економічний розвиток країни, її конкурентоспроможність на міжнародному рівні й підвищення ефективності державної влади.

Зважаючи на це, дедалі гостріше постає питання формування якісно нової генерації управлінських кадрів - державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування, свідома орієнтація та фаховий рівень яких відповідали б потребам часу, прагненням, сподіванням і вимогам українського народу до системи адміністративного забезпечення державного управління.

Від часу проголошення незалежності України народом було визначено нову державотворчу модель, яка спрямувала українське суспільство на побудову демократичної правової держави з правовою економікою. Втілення цієї моделі ініціювало низку реформ, насамперед у тому секторі суспільних відносин, що підлягає державному управлінню [1].

По-перше, побудова ринкової економіки вимагала послідовної низки економічних реформ. Ринкові відносини, у свою чергу, потребували принципово нового кадрового забезпечення. Як наслідок, у системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів було звернено особливу увагу на підготовку фахівців з ринкової економіки, маркетингу, управління виробництвом тощо.

По-друге, великий обсяг і динаміка законотворчого процесу, верховенство і проникнення права в усі сфери суспільного життя потребували якісно нового кадрового забезпечення правової реформи, що сприяло системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів швидко і ефективно відреагувати на запит часу, що привело до відчутного збільшення чисельності професійних юристів.

По-третє, швидкоплинні метаморфози економічної і правової систем в Україні зумовили необхідність реформи адміністративної системи. Таким чином, почалося втілення нових моделей державного управління та місцевого самоврядування в Україні, одним із ключових моментів якого є кадрове забезпечення.

У зв’язку з цим було створено цілісну систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування та керівників державних підприємств, установ і організацій.

Актуальність дослідження зумовлюється новизною і масштабністю завдань розвитку сучасного українського суспільства. Україна перебуває сьогодні на етапі реального формування її на конституційних засадах як демократичної, соціальної, правової і рівноправної європейської держави [2].

Для України необхідність реформування державної кадрової політики, моделювання сучасної системи пошуку та відбору кадрів в органах виконавчої влади зумовлена низкою чинників, які трансформують зміст, характер, методи, тенденції розвитку кадрової системи, її ресурсного забезпечення, особливості взаємодії суб’єктів кадрової політики.

Нарощування зусиль України в напрямі європейської інтеграції змушує будувати кадрову політику й кадрову роботу відповідно до європейських стандартів і цінностей. Разом з цим зіставлення українських позицій та позицій Європейського Союзу засвідчує наявність низки суперечностей, серед яких суттєвою є невідповідність розроблених Україною планів і дій тому рівню кадрово-інституційного забезпечення інтеграційних процесів, який задовольнив би Євросоюз. Інакше кажучи, повноцінні, глибокі й комплексні реформи в політико-адміністративній системі України є передумовою успішності процесів її інтеграції.

Недостатня професійна підготовка державних службовців, низький рівень їх психологічної готовності до роботи в євроінтеграційних умовах слугують причиною слабкої кадрово-інституційної спроможності нашої держави в процесах запровадження державно-управлінських рішень щодо інтеграції в Європейський Союз.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що питання організаційного та кадрового забезпечення адміністративно-територіальної реформи регламентовано Концепцією адміністративної реформи в Україні. З цією метою передбачено створення Верховною Радою та Президентом України спеціального спільного органу.