Поняття інввестицій. Об’єкти та суб’єкти інвестиційної діяльності
3. Інвестиції як можливість використання накопиченого капіталу в усіх альтернативних його формах. В інвестиційному процесі кожна з форм накопиченого капіталу має свій діапазон можливостей і специфіку механізмів конкретного використання. Найуніверсальнішою з позицій сфери використання в інвес¬тиційному процесі є грошова форма капіталу, яка, для безпосе¬реднього застосування в цьому процесі потребує здебільшого йо¬го трансформації в інші форми. Капітал, накопичений у формі за¬пасу конкретних матеріальних і нематеріальних благ, готовий до особистої участі в інвестиційному процесі, однак сфера його вико¬ристання в таких формах має вузько функціональне значення.Капітал в усіх його формах, який використовується в інвестиційному процесі, може бути задіяний насамперед у виробничій діяльності підприємства. З цих позицій капітал як реальний інвестиційний ресурс виступає в економічній теорії як "фактор виробництва". При цьому в процесі виробництва продукції капітал, що інвестується, не є самодостатнім фактором, а використовується в комплексі з іншими економічними ресурсами (факторами вироб¬ництва). До основних факторів виробництва, з якими капітал, що інвестується, комплексно взаємодіє у виробничій діяльності підприємства, відносяться праця (трудові ресурси), земля (при¬родні ресурси) тощо. Навіть для найпримітивнішого виробництва товарів і послуг потрібно капітал, що інвестується, поєднувати, як мінімум, ще з одним фактором виробництва — працею. У процесі виробництва товарів і послуг капітал, що інвестується, разом з іншими виробничими факторами використовується не як прос¬тий їхній конгломерат, а як взаємодіючий комплекс із цілеспря¬мовано сформованими певними внутрішніми пропорціями. При цьому в системі цього взаємодіючого комплексу для випуску того самого обсягу товарів можуть бути використані різні пропорції поєднання капіталу, що інвестується, з іншими основними факто¬рами виробництва. У теорії інвестування капіталу взаємозамінність факторами виробництва є однією з фундаментальних концепцій.
4.Інвестиції як альтернативна можливість вкладення
капіталу в будь-які об'єкти господарчої діяльності. Капітал,
що інвестується підприємством, цілеспрямовано вкладається у
формування майна підприємства, призначеного для здійснення різних форм його господарчої діяльності і виробництва різної продукції. При цьому з великого діапазону можливих об'єктів інвестування капіталу підприємство самостійно визначає пріоритетні форми майнових цінностей (об'єктів та інстру¬ментів інвестування), що в обліково-фінансовій термінології
звуться "активи". Іншими словами, з економічних позицій інве¬стиції можна розглядати як форму перетворення частини нако¬пиченого капіталу в альтернативні види активів підприємства. З позицій можливостей вкладення капіталу у виробництво різних видів продукції інвестиції характеризуються як комбіна¬торний процес. У комбінації з іншими факторами виробництва
капітал, що інвестується, може бути використаний для випуску
як продукції споживчого призначення, так і капітальних то¬варів у формі засобів і предметів праці (формуючи в останньо¬му випадку відкладене споживання у вигляді запасу реального капіталу).
5.Інвестиції як джерело генерування ефекту підприєм¬ницької діяльності. Метою інвестування є досягнення конкретно¬го, що заздалегідь визначається, ефекту, як економічного, так і позаекономічного характеру (соціального, екологічного тощо). На рівні підприємств пріоритетною цільовою настановою інвестицій є досягнення, як правило, економічного ефекту, що може бути отриманий у формі приросту суми інвестованого капіталу, позитивного розміру інвестиційного прибутку, позитивного розміру чис¬того грошового потоку, забезпечення зберігання раніше вкладено¬го капіталу тощо.
Досягнення економічного ефекту інвестицій визначається їхньою потенційною спроможністю генерувати прибуток. Як джерело прибутку інвестиції є одним з найважливіших засобів формування майбутнього добробуту інвесторів. Водночас по¬тенційна спроможність інвестицій приносити прибуток не ре¬алізується автоматично, а забезпечується лише в умовах ефек¬тивного вибору інвестиційних об'єктів (інструментів). Здійснен¬ня такого вибору визначає одну з важливих функцій інвестиційного менеджменту.
6. Інвестиції як об'єкт ринкових відносин. Використову¬вані підприємством у процесі інвестицій різноманітні інвес¬тиційні ресурси, товари й інструменти як об'єкт купівлі-продажу формують особливий вид ринку - "інвестиційний ринок", який характеризується попитом, пропозицією і ціною, а також су¬купністю визначених суб'єктів ринкових відносин. Інвестиційний ринок формується всією системою ринкових економічних умов, він тісно пов'язаний з іншими ринками (ринком праці, ринком споживчих товарів, ринком послуг тощо) і функціонує під по¬вним впливом різноманітних форм державного регулювання.