Поняття інввестицій. Об’єкти та суб’єкти інвестиційної діяльності

Натиповіша неточність багатьох визначень полягає в тому, що під інвестиціями розуміють будь-яке вкладення коштів, що ча¬сто непов'язане з вирішенням інвестиційних цілей суб'єктів їхнього здійснення. До них іноді відносяться так звані "споживчі інвестиції" (купівля телевізорів, автомобілів тощо), що за своєю економічною сутністю до інвестицій не належить — засоби на придбання цих товарів витрачаються в даному випадку на довго¬строкове користування ними (якщо їх придбали не не з метою пе¬репродажу для одержання прибутку). Крім того, часто не показано різниці між інвестиційними видатками фінансових коштів і їхніми потоковими витратами, що обслуговують опе¬раційний процес підприємства.

Багато існуючих визначень пов'язують інвестиції винятко¬во з цілями приросту капіталу або одержання потокового доходу (прибутку). Хоч в умовах ринкової економіки ця мета не визначальною, інвестиції можуть переслідувати й інші як економічні, так і позаекономічні цілі вкладення капіталу.

Часто в літературі ідентифікують поняття "інвестиції" та "капітальні вкладення". Інвестиції в цьому випадку розглядають¬ся як вкладення капіталу у відтворення основних засобів — як ви¬робничого, так і невиробничого характеру. Разом з тим, інвестиції можуть здійснюватися й у приріст оборотних активів, і в різні фінансові інструменти, і в окремі види нематеріальних активів. Отже, капітальні вкладення — вужче поняття; іх слід розглядати лише як одну з форм інвестицій, але не як їхній аналог.

У багатьох визначеннях розділяються вкладення коштів. З таким трактуванням цієї категорії також не можна погодитися. Інвестування капіталу може здійснюватися не тільки у грошовій, і в інших формах — рухомого і нерухомого майна (капітальних то¬варів), різних фінансових інструментів (насамперед цінних па¬перів), нематеріальних активів тощо.

І, нарешті, у ряді випадків відзначається, що інвестиції яв¬ляють собою довгострокове вкладення засобів. Безумовно, окремі форми інвестицій (насамперед капітальні вкладення, інвестиції в акції тощо) довгострокові, однак інвестиції можуть бути і корот¬костроковими (наприклад, короткострокові фінансові вкладення в облігації, депозитні сертифікати з періодом обертання до одного року).Розмаїття терміну "інвестиції" в сучасній вітчизняній і за¬рубіжній літературі значною мірою пояснюються широтою сутнісних сторін цієї складної економічної категорії. Тому щоб з'ясувати зміст її, варто розглянути основні характеристики, що формують її сутність. Однак спочатку наведемо необхідні визна¬чення і торкнемося основних понять, пов'язаних з інвестуванням.

Законом України "Про інвестиційну діяльність" від 18 ве¬ресня 1991 р. визначено такі поняття:

1. Інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок чого якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. До таких цінностей відносяться:

-кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери, рухоме і нерухоме майно;

-майнові права, пов'язані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальних цінностей;

-сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної докумен¬тації, навичок і виробничого досвіду, необхідного для ор¬ганізації того чи іншого виду виробництва, але незапатентованого ("ноу-хау");

-права користування землею, водою, ресурсами, будівлями, спорудами, устаткуванням, а також інші майнові права;

-інші цінності.

2.Інвестиційна діяльність — це сукупність практичних дій

громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиційна діяльність може здійснюватись у формі:

-інвестування, яке здійснюють громадяни, недержавні підприємства, господарчі асоціації, об'єднання і товариства, а також суспільні й релігійні організації, інші юридичні осо¬би, засновані на колективній власності;