Державне регулювання розвитку освіти
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування: забезпечують здобуття неповнолітніми загальної середньої освіти, сприяють діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій; забезпечують в межах наданих їм повноважень доступність і безоплатність освіти на відповідній території, можливість навчання в школах державною та рідною мовою; організують облік дітей дошкільного та шкільного віку; надають допомогу випускникам шкіл у працевлаштуванні та ін. Відповідно до Положення про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів органи місцевого самовряду¬вання створюють навчальні заклади або видають дозволи засновни¬ку на створення навчально-виховних закладів недержавної та некомунальної власності.
Аналогічні повноваження відповідно до Конституції та законодав¬ства України мають і місцеві державні адміністрації.
Безпосереднє-управління дитячим дошкільним закладом (ди¬тячими яслами, дитячими садками), школами, позашкільними закла¬дами освіти здійснює директор (завідувач), який призначається ви¬щим органом управління освіти чи органом місцевого самоврядуван¬ня. Так, директор середньої загальноосвітньої школи призначається на посаду та звільняється з посади відповідно до ст. 20 Закону Ук¬раїни «Про освіту» відділом освіти відповідного виконавчого органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації. Відповідна освіта, стаж роботи та наявність організаторських здібно¬стей — основні умови призначення керівника будь-якого освітнього закладу на посаду. Керівник несе персональну відповідальність перед державою за організацію та якість навчально-виховної роботи з учня¬ми та вихованцями, зміцнення їх здоров'я та фізичний розвиток, а та¬кож за фінансово-господарський стан закладу. В своїй діяльності він спирається як на трудовий колектив, так і на громадські організації, метою яких є надання різноманітної допомоги освітньо-виховним зак¬ладам. Повноваження директора (завідувача) регламентуються поло¬женнями та статутами про освітньо-виховні заклади.
Для забезпечення колегіального розгляду основних питань ви¬ховної та методичної роботи в закладі освіти діє педагогічна рада, яка складається з вчителів та представників громадськості. При школах та дошкільних дитячих закладах можуть утворюватися бать¬ківські комітети з числа батьків учнів та вихованців. Вони покликані надавати допомогу освітньо-виховному закладу, а також сім'ям у вихованні дітей.Управління професійно-технічним закладом освіти, який забез¬печує первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищен¬ня кваліфікації робітників, відповідно до Закону України від 10 лю¬того 1998 р. «Про професійно-технічну освіту» здійснює директор, якого призначає спеціально уповноважений центральний орган ви¬конавчої влади у сфері професійно-технічної освіти, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади державної форми власності. Керівник професійно-технічного навчального закладу іншої форми власності призначається засновником.
Директор державного професійно-технічного навчального закладу, діючи в межах положення або статуту про професійно-навчальний заклад, організує навчально-виробничий, навчально-виховний процес. Органи управління професійно-технічною освітою можуть делегува¬ти директору державного професійно-технічного навчального закла¬ду інші повноваження.
Порядок управління професійно-технічним навчальним закла¬дом іншої форми власності визначає засновник.
Вищим колегіальним органом громадського самоврядування професійно-технічного навчального закладу є загальні збори (конфе¬ренція) колективу навчального закладу, які вирішують в межах своїх повноважень питання навчально-виробничої, навчально-виховної, на¬вчально-методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності навчального закладу, дають висновки та рекомендації щодо канди¬датур на посаду директора професійно-технічного навчального зак¬ладу. Рішення загальних зборів (конференції) колективу навчального закладу мають дорадчий характер.
Управління вищим навчальним закладом (технікумом, учили¬щем) — перший рівень акредитації; коледжем — другий рівень; інститутом, консерваторією, академією, університетом — третій і четвертий рівні) здійснює його керівник (президент, ректор, дирек¬тор тощо). Відповідно до Положення про державний вищий заклад освіти та статуту вищого закладу освіти керівник виконує такі вик¬лючні функції: самостійно в межах чинного законодавства вирішує питання діяльності закладу; в межах своїх повноважень видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання всіма підрозділами зак¬ладу (факультетами, кафедрами, філіями, відділеннями, навчально-консультативними, науково-дослідними підрозділами, конструк¬торсько-технологічними бюро та ін.); представляє вищий навчаль¬ний заклад освіти в державних та інших органах, відповідає за результати діяльності закладу перед органом управління, у підпоряд¬куванні якого він перебуває; є розпорядником майна і коштів закла¬ду; приймає на роботу та звільняє з роботи працівників закладу;