Інвестиційний менеджмент: розроблення стратегічних напрямів інвестиційної діяльності підприємства, формування оптимального портфеля інвестицій підприємства та управління ним

-Позичені (довгострокові кредити, емісія облігацій, цільовий державний кредит, податковий інвестиційний кредит, інвестиційний лізинг);

-Залучені (емісія акцій, емісія інвестиційних сертифікатів, внески сторонніх інвесторів у статутний фонд, дотації на цільові інвестиції).

3.Визначення методів фінансування окремих інвестиційних проектів дозволяє розрахувати пропорції у структурі джерел інвестиційних ресурсів:

4.Оптимізація структури джерел фінансування.

Внутрішні джерела фінансування мають наступні позитивні властивості:

-простотою і швидкістю залучення;

-високою віддачею за критерієм прибутковості інвестованого капіталу;

-суттєвим зниженням ризику неплатоспроможності і банкрутства підприємства;

-повним збереженням управління в руках первинних власників.

Разом із цим їм притаманні певні недоліки:

-обмеженим обсяг залучення, а отже суттєвого розширення інвестиційної діяльності;

-обмеженість зовнішнього контролю за ефективністю використання власних інвестиційних ресурсів.

Зовнішні (залучені і позичені) джерела фінансування мають такі позитиви:

-високий обсяг їх можливого залучення;

-більш високий зовнішній контроль за ефективністю інвестиційної діяльності.

Разом із тим, їм притаманні наступні недоліки:

-складність залучення і оформлення;

-більш тривалий період залучення;

-необхідність надання відповідних гарантій;

-підвищення ризику банкрутства;

-втрата частки прибутку від інвестиційної діяльності;

-часткова втрата управління діяльністю компанії.

Головними критеріями оптимізації ї співвідношення джерел фінансування виступають:

-показник фінансової стійкості компанії;