Авторське право на художні твори в Україні
Парламент, посиливши відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності, запровадив відповідні зміни до Кримінального кодексу України. Зокрема, незаконне відтворення, розповсюдження об’єктів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, фонограм, відеограм, їх незаконне тиражування посадовими особами або організованою групою каратиметься штрафом у розмірі від 2 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ж позбавленням волі на 3-7 років (нині діє штраф у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів або позбавлення волі на термін до 2 років) [29].Не потрібно вже й нагадувати, що недостатній захист прав на інтелектуальну власність та непоінформованість населення щодо постулатів та змін у цій галузі можуть негативно вплинути на перспективи вступу України до Всесвітньої торговельної організації та Європейського Союзу, саме тому в нашій країні останнім часом активно почали проводити семінари, конференції, “круглі столи” та інші заходи, що стосуються саме авторського права.
Так, 21-23 листопада 2005 року Міжнародний фонд "Відродження", Британська Рада в Україні і “Гете-Інститут у Києві” організували міжнародний семінар "Ліцензування та авторське право". Більшість учасників – представники бібліотек, університетів. З новою редакцією закону "Про авторське право і суміжні права" учасників семінару ознайомив О. Будяк, провідний юрисконсульт Українського агентства з авторських та суміжних прав Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Менеджер проекту "Інформаційна платформа з ліцензування в Центральній та Східній Європі" Туула Хаавісто (Фінляндія) розповіла учасникам семінару про європейський досвід роботи бібліотек, окремо торкнулася питань електронних засобів масової інформації [10].
На початку листопада 2006 року в Києві відбулася прес-конференція на тему „Реформування системи колективного управління авторськими правами в Україні. Всеукраїнський з’їзд авторів: рішення та перспективи”, на якій було проголошено про реформування системи охорони авторських прав. Організатором заходу виступила Всеукраїнська громадська організація „Автор” [30].
“Інтелектуальна власність і захист авторських прав письменників” – таку назву мав “круглий стіл”, організований головою столичної організації Національної спілки письменників, професором А. Погрібним. За „круглим столом” зібралися не тільки літератори, а й представники всіх творчих спілок. А. Погрібний закликав усі творчі спілки до об’єднання зусиль у розв’язанні проблеми захисту авторських прав митців. Виносити її треба на найширше обговорення, залучати до розмови державних високопосадовців. Пан Погрібний виступив із пропозицією провести спільний пленум усіх творчих спілок [31].
Також із метою дослідження та вирішення проблематичних правових питань в галузі захисту прав авторів у Міжнародному центрі правових проблем інтелектуальної власності при Інституті держави і права ім. В. Корецького було зроблено спробу гармонійного об’єднання зусиль людей творчих професій та науковців, юристів і практичних працівників різних відомств. Як наслідок – започаткування творчого проекту „Інтелектуальна власність в Україні: перлини сучасного мистецтва”, який передбачає проведення зустрічей правознавців та людей творчих професій на виставках живопису.
Це дає змогу юристам (суддям, адвокатам) та науковцям безпосередньо від художників, скульпторів, тобто з перших вуст, дізнаватися про найболючіші проблеми, що існують в забезпеченні прав та інтересів авторів творів мистецтва. Отримана інформація використовується для вдосконалення законодавчої бази, для проведення науково-дослідницької роботи.
Окрім того, митці довідуються про державні структури, громадські організації та юридичні фірми, які спеціалізуються на консультаціях з проблем юридичного характеру щодо діяльності митців. Важливо, що ідею активно підтримали люди, які становлять інтелектуальний потенціал нашої країни, зокрема члени Союзу юристів України, Всеукраїнської асоціації інтелектуальної власності, інших творчих спілок України [13].
Усе наведене вище дає змогу дійти висновку, що, не зважаючи на позитивні кроки вперед, проблеми відповідальності за порушення авторського права і суміжних прав усе ж існують і потребують якнайшвидшого вирішення.
Одночасно, нагальною є також необхідність вдосконалення кримі-нально-правової охорони авторського права і суміжних прав. Адже, усі розвинені європейські країни прагнуть максимально забезпечити охорону інтелектуальної власності. В цьому зв’язку, Україна, стверджуючи пріоритети входження до міжнародного співтовариства, не може не враховувати цих обставин [30].
Ефективна кримінально-правова охорона авторського права і суміжних прав має сьогодні особливо важливе значення. По-перше, у зв'язку з тим, що ринкова економіка дає широкі можливості для розвитку правовідносин у сфері творчої діяльності, що і спостерігається сьогодні. По-друге, можна одночасно констатувати широкий розмах посягань на авторське право і суміжні права, в тому числі, злочинного характеру. Останнє обумовлюється відсутністю у правоохоронних органів достатнього досвіду боротьби з цим явищем, недостатністю необхідних сил і засобів держави для цієї боротьби, а також значною недосконалістю кримінального законодавства у даній сфері.І хоча за кілька останніх років у нашій державі все ж сталося багато зрушень у цій галузі (термін охорони авторських прав подовжено з 50 до 70 років після смерті або посмертної реабілітації автора значно розширено список творів, що охороняються законом статті про відповідальність за збитки, заподіяні авторському праву, є не лише у цивільному та адмініс-тративному праві, але й в кримінальному) не можна забувати, що міра охорони авторського права і суміжних прав є одним із показників до взаємо-вигідного сучасного співробітництва між європейськими державами [11].