Сучасний стан філармоній в Україні

Схожа ситуація спостерігалася і в Закарпатській обласній філармонії. Депутата Ужгородської міськради П. Мєшка звільнили з посади директора цієї філармонії. Зокрема, за те, що Кабінет Міністрів у 2004 році виділив 900 тис. грн. на реконструкцію будівлі, – проте фірма, яка взялася за цю справу, розпалася, а гроші зникли. За словами начальника обласного управління культури Є. Ясинського, філармонію було перетворено на «прохідний двір»: багато організацій проводили тут свої заходи, орендували приміщення без узгодження з Фондом держмайна, а кошти йшли зовсім не на користь закладу [35].

Директор Тернопільської обласної філармонії, заслужений діяч мистецтв України Г. Шергей каже, що будинок філармонії зараз перебуває у перед аварійному стані. Так визнала компетентна комісія. Зрештою, тріщини можна побачити неозброєним оком. Відбувається міграція ґрунту, старі підмурівки не витримують. Будівля вимагає капітального ремонту. Звичайно, проводяться поточні ремонти. Г. Шергей стверджує, що в Україні філармонії кинуті, по суті, напризволяще. Працівники філармоній навіть не мають свого професійного свята. Головною проблемою для філармонії є гастролі. Дотацію в цій царині отримують знову ж таки національні колективи. Хоча ті ж тернополяни мають такі творчі сили, рівень яких дозволяє виступати по всій Україні. Проте, якщо самим займатися організацією концертів, оплачувати гонорар, забезпечувати рекламу, то жоден виступ не перекриє витрат. Допомога держави в цьому напрямку повинна бути, інакше філармонійники приречені мати лише, так би мовити, домашнього глядача” [36].

Однак, незважаючи на скрутне становище, філармонія все ж проводить активну роботу. У супроводі симфонічного оркестру на сцені філармонії виступають народні артисти України, зарубіжні гості [37].

Не зважаючи на вищезазначені проблеми, традиційні музичні фестивалі відбуваються майже у всіх обласних філармоніях. Зокрема, в Донецькій філармонії – „Прокоф’євська весна“, „Донецькі самоцвіти“, гітарного мистецтва „Кришталеві струни“, а також фестивалі органного, духового, народного мистецтва та інші. В Кіровоградській філармонії – “Травневі музичні зустрічі”, проект “Вечори Остапа Шутка” та вечори духовної музики “Різдвяні передзвони” за участі хорових колективів тощо.

Для суспільства й держави є великою помилкою недооцінювати академічну музику, економити на ній. З масовою культурою, в силу її природи, простіше – там легше заробити великі гроші. Вона розрахована на великі зали, стадіони, куди стягується величезна маса невибагливої публіки. І ще треба враховувати, що сьогодні спонсори, меценати, інвестори набагато легше та швидше погоджуються підтримати масову культуру, бо думають, що відразу отримають віддачу, – тобто, спрацює реклама й пропаганда їхнього товару і т.п. Але вони стикаються з тимчасовим і нетривалим ефектом, бо роблять ставку, як правило, на зірок, популярність яких дуже швидкоплинна. А створення великого позитивного іміджу можна пов’язувати тільки зі справжніми явищами культури й мистецтва [20].

Українська культурна спадщина вже давно перейшла вітчизняні кордони. Нашу музику знають і люблять у світі.

З метою підтримки філармонійного мистецтва й запобігання його занепаду, державі все ж слід звернути увагу на такі аспекти:

• розширити творчу та фінансово-економічну самостійність творчих колективів обласних філармоній, стимулювати пошук позабюджетних форм фінансування,

• забезпечувати умови для підвищення професійної майстерності митців, їх стажування у зарубіжних мистецьких колективах,

• вжити невідкладних заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази обласних філармоній,

• відродити національне виробництво музичних інструментів, розробивши і впровадивши з цією метою державну цільову програму «Музичний інструментарій»,

• відродити національне нотне видавництво, посилити державну підтримку видання компакт-дисків із записами симфонічних оркестрів обласних філармоній України,

• відновити роботу репертуарної колегії Міністерства культури і туризму України, до функцій якої, зокрема, входила б державна закупівля нових музичних творів, проведення аналітичної роботи щодо репертуарної політики філармоній,