Сучасний стан філармоній в Україні
Саме такі та схожі проблеми актуальні не лише для столичної, а й для більшості обласних філармоній. Проте найболючішою є проблема приміщень. Річ у тім, що в надзвичайно складній ситуації на сьогодні опинилися багато обласних філармоній, приміщення яких потребують капітального ремонту – або будівлі потрібно повністю реконструювати, або приміщення, придатні для проведення репетицій і концертів, взагалі відсутні [22, 23].
Ось тільки декілька фактів.
У мистецькому плані Чернівецька обласна філармонія зі своїм творчим складом стоїть у перших лавах провідних філармоній України. Та стан приміщення, за висновком технічної експертизи, визнано аварійним [24, 25].
Симфонічний оркестр Кримської філармонії, що налічує понад 80 музикантів і не один рік підкорює своєю майстерністю серця навіть найбільш вишуканої публіки, також зіткнувся з проблемами – місцезнаходження оркестру в Ялті стало неможливим, бо тут немає репетиційної бази [26].
Луганська філармонія також у занепаді. Знаний колектив – симфонічний оркестр, якому аплодували зали Австрії та Італії, – вже шість років проводить репетиції в місцевому Будинку культури. Адже філармонія – це суцільні небезпечні руїни. Кілька років тому філармонію було закрито на капітальний ремонт, але гроші для нього не виділяють. Однак нині колектив турбує не стільки власна доля, скільки стан рідкісних, дорогих інструментів, що їх зберігають під старим дахом Луганської філармонії. Наприклад, старовинний орган і рояль вартістю сімдесят тисяч доларів. Щоб врятувати інструменти та споруду, потрібно понад 17 мільйонів гривень. Музиканти оркестру хочуть звернутися до керівників підприємств Луганщини, щоб зібрати кошти на завершення реконструкції філармонії [27-29].
Будівля Херсонської обласної філармонії, збудована ще в передвоєнні роки, з часом зруйнувалася і перейшла до категорії аварійних. Штат філармонії, крім його творчої частини, дуже зменшився. За послуги якоїсь організації (оформлення, надання залу, техніки та ін.) платити філармонія не може, тому "розплачується" тим, що дає рекламу, безкоштовні квитки і т.п. [30].
Проблема реконструкції будівлі спіткала і Харківську філармонію – одну з найстаріших концертних організацій України. Однак завдяки небайдужості харків’ян і активній підтримці представників ЗМІ приміщення філармонії було відстояне. А з березня 2005-го за сприяння обласної та міської адміністрації, під особистим контролем голови обласної держадміністрації А. Авакова, було розпочато підготовчу роботу з реконструкції будівлі. Експертиза, здійснена спеціальною комісією з фахівців університету будівництва і архітектури, дала позитивні результати.
Сьогодні Харківська філармонія є провідною концертною організацією України, активним пропагандистом кращих зразків світової класичної і сучасної музики. Вона проводить величезну роботу з естетичного виховання підростаючого покоління [31-33].
Одним із основних завдань для Кіровоградської обласної філармонії, за словами її директора, заслуженого працівника культури України М. Кравченка, є діяльність творчих колективів філармонії у районах Кіровоградщини та таких містах області, як Олександрія, Знам’янка та Світловодськ. На жаль, минулого року мешканці Світловодська не змогли побачити виступи колективів обласної філармонії, бо тамтешня концертна зала потребує ремонту на суму не менше двох мільйонів гривень.
Але високе мистецтво потрібно доносити і до мешканців сільських місцевостей, оскільки місцеві будинки культури нині недостатньо фінансуються, не маючи можливості розвиватися. Тому у бюджеті філармонії все ж таки передбачено певні кошти на пальне для транспорту та добові для артистів. До цього питання з розумінням ставиться і влада області, виділяючи фінанси на ремонт приміщення філармонії [23].На жаль, не всюди кошти на таку благородну справу використовуються за призначенням.
Так, кримінальну справу було порушено проти керівників Миколаївської обласної філармонії, які одержали й використали незаконним шляхом понад 30 тисяч бюджетних гривень. Упродовж двох років посадовими особами філармонії затверджувався штатний розклад посад артистичного персоналу, в якому було заплановано обсяг дотацій на оплату праці чотирьох артистів неіснуючої групи „Обрій”. Загальна сума дотацій становить 53,2 тисячі гривень. Ці засоби використовували як фонд економії заробітної плати, розподіляли на преміювання співробітників філармонії й надання грошових надбавок [34].