Сучасний стан філармоній в Україні

Наприклад, за підтримки і за участю іноземних представництв і їхніх культурних центрів за останні два роки у філармонії відбулись такі заходи:

– Концертне виконання опери Бетховена "Фіделіо" за ініціативою Посольства Федеративної Республіки Німеччини в Україні, Посольства Франції в Україні, Французького культурного центра в Києві,

– спільний проект "СХІД ЗУСТРІЧАЄ ЗАХІД: МУЗИЧНА ПОДОРОЖ", проведений за участю Посольства Турецької республіки в Україні,

– Дні культури Франції в Україні "Французька весна в Україні", проведені Посольством Франції в Україні та Французьким культурним центром в Києві,

– концерти в рамках Днів культури Ізраїлю в Україні, що відбулися за підтримки Посольства Держави Ізраїль в Україні,

– проект "Фінська музика в Україні", організований за сприяння Посольства Фінляндії в Україні тощо [10].

Цікавим є факт започаткування незвичного для Національної філармонії заходу – вже два роки поспіль проводиться світський дипломатичний раут „Мистецтво без кордонів”. Цією акцією Міністерство культури і туризму України, фонд „Україна-3000” й Український державний центр мистецтв презентували свою нову програму, яка передбачає ефективнішу співпрацю між різними країнами та дипломатичними місіями, акредитованими в Україні. Мета програми „Мистецтво без кордонів” – ознайомити іноземних гостей, бізнесменів, політиків і дипломатів із кращими зразками української культури. Одне із головних завдань програми „Мистецтво без кордонів” – знайомство дипкорпусу, представників міжнародних організацій із традиціями та сучасним мистецтвом, самобутніми колективами й молодими талантами України, запуск механізму ефективної гастрольної діяльності [19].

З метою підвищення загального культурного рівня України, поширення сфери класичної музики з інтелектуальних кіл до широких верств слухачів, пошуків в Україні молодих талановитих виконавців та співпраці з популярними вітчизняними артистами, ще в 1999 році було створено Всеукраїнський благодійний фонд “Українське філармонійне товариство”, президентом якого є художній керівник і головний диригент симфонічного оркестру “Ренесанс”, професор Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, заслужений діяч мистецтв України Й. Франц.

За словами Й. Франца, “Українське філармонійне товариство” – це шлях, завдяки якому альтернативні структури допомагають державі економічно, – ми платимо податки. Це вже плюс. Тобто, мова йде про те, що цей альтернативний шлях включає пошук можливостей, щоб вижити, заробити кошти й просувати серйозне мистецтво в маси. Що ж стосується нашої діяльності, то ми ясно й чітко усвідомлюємо, що живемо і творимо для України, для нашого народу. Ми повинні пам’ятати, що пріоритетами творчості повинні бути національні цінності. Особливо тоді, коли говоримо, що хочемо поїхати на гастролі за кордон. У першу чергу ставимо перед собою завдання везти туди нашу національну культуру, в тому числі – сучасну українську академічну музику».

Товариством було створено проект “Музичні вечори в Андріївській церкві”. За його сприяння відбуваються академічні концерти класичної музики в Національній філармонії, Національній опері, Національному палаці “Україна” [20].

Отже, ситуація з розвитком філармонійного мистецтва в столиці все ж не однозначна. Попри всі позитиви, реальної підтримки з боку держави таки не вистачає.“Думаю, що нові концертні програми подобаються шанувальникам класичної музики, – каже генеральний директор Національної філармонії, н. а. України Д. Остапенко, – проте держава, як і раніше, ставиться до нас, м’яко кажучи, ніяк. Із зарплатнею ситуація більш або менш нормальна, а ось на решту грошей немає. Ми не в змозі гідно приймати приїжджих артистів, але ж це – основний вид нашої діяльності. І не в змозі забезпечити поїздку наших солістів хоча б містами України. Держава на це коштів не виділяє. Навіть ті суми, котрі ми відраховуємо до бюджету за проведені лекції-концерти в школах (а вони ж є збитковими!), до нас не повертаються, і як вони використовуються – невідомо. Так що в нас немає інформації про те, як спеціальний рахунок у Казначействі впливає на розвиток гастрольної діяльності в Україні. Адже, якщо з 1999 року ми мали можливість здійснювати виїзди в села, у Севастополь, то в нинішньому сезоні це нереально”. Зі слів художнього керівника Національної філармонії, н. а. України В. Лукашева, „у нашій країні викривлено пріоритети, немає державної підтримки мистецтва. Талантам не допомагають. Ми вже протягом багатьох років працюємо в умовах протистояння обставинам. Занепадає гастрольна діяльність” [21].