Сучасний стан філармоній в Україні

Основною сферою державної опіки щодо музичного мистецтва є академічне (“високе”) мистецтво – симфонічна і камерна музика, опера, балет. Проте, як не парадоксально це звучить, – академічне мистецтво в Україні не лише є фінансово неприбутковою сферою діяльності, а й навпаки – вимагає значних капіталовкладень. І це завдання, за нинішніх економічних умов розвитку України, практично повністю лягає на плечі держави.

До сфери державного управління музичним мистецтвом України належать, крім театрів опери та балету, музичної комедії та оперети, ще й 25 філармоній (в усіх областях України).

Адже саме в площині філармонійного мистецтва зосереджений основний капітал музичного професіоналізму, найвищі здобутки і найбільший морально-виховний потенціал держави.

Основними завданнями філармоній на сьогодні є концертна діяльність із метою широкої пропаганди вітчизняного й зарубіжного мистецтва, класичної спадщини, відродження української національної культури, проведення міжнародних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів, участь у загальнодержавних та міжнародних художніх проектах, презентаціях, творчих звітах, науково-практичних конференціях, виставках, мистецько-культурних та громадських акціях за участю керівників держави та уряду [1].

У 2005 році Верховна Рада України затвердила Концепцію Державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки, яка аналізує сучасний стан культури в Україні, визначає цілі, пріоритетні завдання та принципи державної політики в галузі культури, а також стратегічні напрями, механізми її реалізації та очікувані результати [2].

Пріоритетами державної політики в підтримці академічного (зокрема, філармонійного) музичного мистецтва є:

• збереження й актуалізація національної музичної спадщини,

• підтримка академічних напрямків музичного й музично-театрального мистецтва,

• матеріально-технічне переоснащення музичних закладів, оновлення парку музичних інструментів,

• підтримка творчої молоді в сфері музичного мистецтва,

• підтримка новаторських підходів у створенні нових концертних програм і музично-театральних вистав,

• концертно-гастрольна діяльність,

• підтримка та стимулювання фестивального, конкурсного руху,

• популяризація українського музичного мистецтва в світі [3, с. 25-26].

Державна політика в галузі культури формується на плюралістичних ідеологічних засадах, відображаючи загальносуспільні цінності, закріплені Конституцією України.

Цілі державної політики щодо розвитку академічного (філармонійного) мистецтва визначаються у довгостроковій програмі культурного розвитку України на 2007-2011 рр., середньострокових регіональних програмах культурного розвитку, Законах України “Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки” і “Про гастрольні заходи в Україні”. Також питання реформування існуючої системи підтримки музичного мистецтва періодично розглядаються на засіданнях колегії Міністерства культури і туризму України [2].

Робота філармоній регулюється, зокрема, Законом України «Про гастрольні заходи в Україні», який набув чинності 1 січня 2004 року. Вперше в українській музичній історії було законодавчо закріплено терміни „гастрольні заходи”, „гастролери”, „організатори гастрольних заходів”, „благодійні гастрольні заходи” та „стаціонарний сценічний майданчик”.