Сучасний стан філармоній в Україні
Філармонія послідовно працює й на завтрашнього юного слухача серйозної музики. Цього сезону, наприклад, заплановано провести близько 1000 концертів для учнів загальноосвітніх середніх шкіл, хоча ці концерти для філармонії матеріально збиткові. “Але ми йдемо на це свідомо, бо – хто ж, як не ми? – риторично запитує Д. Остапенко. – Було б добре, якби міська влада замовляла ці програми концертів, щоб діти мали щонайширше естетичне виховання”, – переконаний він [13, 11].
Із кожним роком все очевидніше спостерігається тенденція зростання попиту на концертні заходи Колонного залу ім. М. Лисенка – як з боку слухацької аудиторії, так і з боку митців які здатні гідно представити свою майстерність на кращій філармонічній сцені України. На відміну від європейських філармонічних залів, які проводять концерти 3-4 рази на тиждень, Колонний зал імені Лисенка завантажений всі 7 днів на тиждень. Понад те, часто відбувається 2, 3, а іноді й 4 концертні заходи на день.
Важливе смислове і структурне значення в концертній архітектоніці Національної філармонії України традиційно утримують міжнародні фестивалі і конкурси. Всі вони (за винятком тих, що проводяться вперше) мають в Національній філармонії України свою історію. Сьогодні можна говорити про їхній вплив на формування сучасних тенденцій і розвиток традицій української композиторської творчості. Вони дають додаткові можливості для розкриття глибини і складності сучасного музичного простору, виявлення всієї палітри жанрового спектру – від оживлення найстаріших пластів, через дотримання кращих класичних традицій до авангардистських пошуків.
Так, у Колонному залі відбуваються: Міжнародний музичний фестиваль "Київ-Музик-Фест", Міжнародний музичний фестиваль "Володимир Крайнєв запрошує", Всеукраїнський фестиваль "Нові імена юних зірок України", концерти Міжнародного фестивалю KYIV FESTIVAL, Міжнародний музичний фестиваль "Прем'єри сезону", концерти хор-фесту "Золотоверхий Київ", Всеукраїнського хорового фестивалю "Співочий собор" та інші [10].
Міжнародний фестиваль "Віртуози планети", який проходив у Києві 14-16 вересня 2006 року, – акція унікальна. Вперше найкращі представники виконавської еліти планети, переможці найпрестижніших конкурсів світу виступали в рамках одного фестивалю. Мета – зробити цей фестиваль щорічним музичним заходом в Україні, і тим самим підняти престиж нашої країни як висококультурної держави. Держави, що цінує і підтримує класичне мистецтво [14].
Також щороку проходять конкурси: Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця, Перший Міжнародний конкурс вокалістів імені Б. Гмирі, Національний конкурс альтистів імені З. Дашака, Міжнародний конкурс Володимира Крайнєва.
Усвідомлюючи зростаючий суспільний попит на академічне мистецтво, філармонія створює власні мистецькі проекти.
Особливої уваги заслуговує Міжнародний фестиваль гітарної музики, організований за сприяння та підтримки Посольства Королівства Іспанії в Україні, Посольства Італійської Республіки в Україні та Італійського інституту культури в Україні [10].Натхненником заходу є А. Остапенко, з. а. України, лауреат міжнародного конкурсу. У рамках фестивалю пройшли концерти лауреатів міжнародних конкурсів гітаристів (О. Жерздєва, О. Кулика, І. Євтушенко, О. Бойка, Є. Мітіна, А. Остапенка), знаменитих гостей – К. Маркіоне (Італія) і Ю. Ніємінена (Фінляндія). І приїжджі, і вітчизняні музиканти проводили ексклюзивні майстер-класи, де ділилися секретами професійної майстерності [15].
Також започатковано цикл концертів "Вечори української музики. Спадщина і сучасність", концерти якого щорічно презентуватимуть найрізноманітніші жанри і форми національної музичної спадщини – від фольклору до сучасних музичних творів (в тому числі, першопрочитань) [16, 10].
З ініціативи філармонії та за підтримки Міністерства культури і туризму України пройшов “Вечір українського романсу”, організаторами якого виступив етнофестиваль „Країна мрій” на чолі з О. Скрипкою [17].
Уже п’ять років поспіль успішно реалізовується унікальний проект, який охоплює усі музичні стилі і жанри, – "Елітні вечори камерної музики" у Національній філармонії України, започаткований н. а. України, піаністкою Є. Басалаєвою [18].
Реалії сучасного життя вимагають пошуків нових альтернативних джерел фінансування творчої діяльності. Одним з таких джерел є багаторічна співпраця з іноземними представництвами, їх культурними центрами та інститутами. Від сезону до сезону створення спільних міжнародних проектів набуває особливої потужності, будуючи навколо філармонії ауру особливої мистецької зацікавленості, формуючи новітні художні тенденції.