Розвиток інтелекту
Нову галузь знання — імунологію створив росіянин І. Меч¬ников і німець П. Ерліх, за що обоє отримали Нобелівську премію.
3. Фрейд, австрійський психолог, першим висунув гіпо¬тезу про роль підсвідомості як важливого фактора соціаль¬ної поведінки людини. Сформульована 3. Фрейдом теорія психоаналізу справила величезне враження на мистецтво і літературу не тільки Австрії, а й усього світу. Вона стала інструментом художньої творчості.
Появились кораблі з двигунами внутрішнього згоран¬ня — теплоходи, спочатку в Росії, а потім і в країнах Захід¬ної Європи. Як і завжди, всі досягнення технічної думки за¬стосовувались перш за все у воєнній галузі. Вони викорис¬товувались при знищенні людей і матеріальних цінностей. В роки Першої світової війни армії багатьох воюючих сто¬рін мали на озброєнні танки, літаки, а Німеччина — навіть підводні човни з радіоустановками. Вже не вперше в історії людства найдосконаліші досягнення техніки вживались для знищення його ж самого.
В 1930 році американець Норберт Вінер сформулював за¬дачі про «поведінку параметра, що регулюється». Через рік він разом з іншим вченим — Лі запатентував прилад, що ви¬рішував одну з таких задач. Технічно ж вона була втілена тільки через двадцять років. А потім студент Вінера, гені¬альний Клод Шеннон виклав у загальних рисах основи тео¬рії інформації, яка у поєднанні з роботами Н. Вінера дала світові кібернетику.
Правда, пріоритети американців у розвитку наук визна¬чалися досить довільно. В передвоєнні роки в США трати¬ли за рік в десять разів більше грошей на збір зоологічних і ботанічних зразків, ніж на збір незамінних даних, що сто¬сувалися людських культур, які швидко щезали під натис¬ком цивілізації, яку несла с собою біла людина.
В кінці 30-х років вчені-економісти запропонували роз¬глядати суспільне виробництво як сукупність трьох основ¬них секторів — первинного, до якого відносяться ресурсодобувні галузі і сільське господарство; вторинного, який вклю¬чає в себе обробну промисловість; третинного сектора, який складається з сфери послуг. Розквіт індустріальної епохи в євроамериканських країнах прийшовся саме на ці роки, коли частка вторинного сектора як в структурі ВНП, так і в структурі зайнятості, посіла головне місце.
На відміну від західних країн наука в СРСР розглядалась як реальна виробнича сила. На перше місце висувались со¬ціальне замовлення і потреба виробництва. Наука викону¬вала дві основні функції: задовольняла потреби техніки і служила зміцненню ідеології пануючого класу.
Що таке освіта ?
Освіта — специфічний феномен епохи писемної куль¬тури. Вона є способом передачі соціального і духовного до¬свіду, який фіксується в записах і має переважно форму знання. Передача поколінню, яке підростає, накопиченого досвіду культури — це основна умова будь-якої системи вихо¬вання і освіти. Освіта виокремлюється в загальних рамках суспільного поділу праці в особливу сферу діяльності, на¬звану школою, яка містить всі ознаки професіоналізації. Від¬носини, які складають структурну основу школи — вчитель-учень, є одним з базових у світогляді цивілізованої людини. Шкільна освіта як основна форма успадкування культур¬ного досвіду, послідовного зв'язку між поколіннями, відрі¬зняє цивілізацію від варварства. Це тим більш справедли¬во, що у останнього його усна фольклорна культура є не¬від'ємною часткою мови практичного життя.
Перехід до загальної освіти був якісним стрибком в істо¬рії людства. Відбувся цей стрибок в буржуазно-демократи¬чну епоху і став її специфічною ознакою. В основі цього пе¬реходу знаходиться декілька підстав. Серед них була необ¬хідність подолання соціального патерналізму, яке вимагало долучення всіх громадян до знань, їх розумового роз¬витку як умови самостійних суджень і дій.
Освіченість, загальнообов'язкові стандарти якої постій¬но зростали від елементарної грамотності до середньої (на початку XX століття), а в кінці його в найбагатших краї¬нах — і вищої освіти, стали вираженням громадянської пра¬воздатності і людської зрілості особистостей, їх самопова¬ги і гідності. Освіченість створювала аристократизм духу на¬взамін аристократизму походження. Колись батьки пов'я¬зували майбутнє своїх дітей з вдалим шлюбом. Сьогодні ж вони пов'язують це з престижними вузами.Дійсно, ліквідація феодалізму і перетворення народів у нації вимагали знищення станових, етнічних та інших від¬мінностей як джерела соціальних конфліктів. Треба було ви¬робити таку мову соціальної комунікації, яка могла б об'¬єднати людей, незважаючи на існуючі відмінності. Такою мовою стала мова освіти, науки, мова раціонального мис¬лення. Справді, західноєвропейський раціоналізм і становить здатність народів цього континенту до вдосконалення. В цьо¬му й полягає таємниця їх цивілізації.