Розвиток інтелекту
Отже, як свідчить історичний досвід людства, ні еконо¬мічні умови, ні релігія не були відповідальними за зміни ін¬ших факторів розвитку західного суспільства і культури. На¬впаки, зміни, які відбулися у всій соціокультурній системі Заходу, були відповідальними за весь різноманітний розви¬ток його економічного, релігійного, політичного життя.
Образ світу людини початку XX століття так само скла¬дався з категорій культури, які є одночасно і категоріями людської свідомості. Мова йде про такі поняття і форми сприйняття дійсності, як час, простір, зміни, доля тощо. Про¬те не виключно ідеї, але і фабрики та заводи, механізми, форми житла, меню, мода і взагалі весь матеріальний побут стали «застиглою думкою сучасної епохи».
Завдяки предметній діяльності і соціальній пам'яті світ культури примножується. Таким чином соціальний час не щезає в минулому без сліду. Він тільки представляється по-новому у символах, мові, пам'ятниках тощо.
Правда, не обходилось і без розчарувань. Так, одного разу межі можливостей пізнання світу вже були окреслені і до¬волі чітко. Це в 90-х роках XIX століття вчені закрили кни¬жки. Найбільш авторитетні з них запевняли всіх, що наука пізнала Всесвіт. Існування невідомого вважалось неможли¬вим. Та внаслідок відкриття трьома паризькими геніями — Беккерелєм і Фредеріком та Марією Склодовською-Кюрі явища штучної радіації — народилась страшна дитина — природна радіація, а з нею виникла нова наука — ядерна фізика (В. Скуратовський).
Не може не вражати великий прогностичний інстинкт культури. Так, російський поет А. Бєлий задовго до відкрит¬тів Резерфорда, Жоліо-Кюрі, Фермі писав:
Мир — рвался в опытах Кюри Атомной, лопнувшею бомбой На электронные струи Невоплощенной гекатомбой.
Але ж до вибуху першої атомної бомби було ще 34 роки часу, її не було навіть в проектах. А за 24 роки до події І. Еренбург в повісті «Хуліо Хуреніто» написав, що американці бу¬дуть випробовувати зброю масового знищення на японцях...
Під впливом успіхів в науці, техніці, політиці і мистецт¬ві Європа, безумовно, повірила у прогрес, ототожнивши його з історією. Ідея прогресу — це видумка епохи Просвіт¬ництва, що знову була взята на озброєння в XX столітті. На¬справді ж розгортання світового процесу відбувається в ре¬жимі «важкої нерозвинутості принципу» (Гегель).
Дійсно, раціональний розум не спрямовує еволюцію си¬стеми НТК на заздалегідь визначену мету. Наука прагне до накопичення знань, техніка — до удосконалення засобів, а капіталістична економіка — до розповсюдження засобів ви¬робництва. Та ніхто не задумується над тим, яку мету кож¬ний з цих напрямків переслідує, заради чого це все.
А далі все XX століття пройшло під знаком всесвітньої історії, який на кінець століття став глобальним. Нічого більш природного не було в тому, що Макс Вебер в 1904, а, наприклад, Вернер Зомбарт в 1912 роках відчували себе в центрі Європи людьми, що перебувають в самому осередді світу науки, розуму і логіки. Макс Вебер в цей час міг до¬зволити собі розкіш роздумувати над тим, якою повинна бути людина, щоб мати право вставити свої пальці в спиці колеса історії.
Початок XX століття характеризується принаймні трьо¬ма основними досягненнями культури — кінематографа, психоаналізу і теорії відносності. Сформувалась більша фун¬даментальність культурних напрямків думки і мистецтва.
А ще на межі XIX і XX століть капіталістичні країни сві¬ту вступили в епоху імперіалізму. Перерозподіл ринків збу¬ту, утворення фінансової олігархії — зрощування фінансо¬вого капіталу і промисловості, вивіз капіталів за кордон, бо¬ротьба за сфери впливу привели до надзвичайного розши¬рення міжнародних економічних зв'язків. Починають ви¬никати міжнародні трести, картелі, синдикати, монополії. Конкуренція виробників на ринках збуту переросла в кон¬куренцію між транснаціональними компаніями. Все разом сприяло небувалому розвиткові усіх видів транспорту, шля¬хів сполучення, перших сучасних засобів зв'язку.Результатами успіхів науки була така галузь машинобу¬дування як автомобільний транспорт. У 1898 році був про¬даний перший автомобіль Даймлера в Німеччині. В 1902 році піднявся в повітря перший літак братів Райт, що про¬тримався в небі 57 секунд. А через 11 років, в 1913 році був здійснений безпосадочний переліт з Лондона до Парижа. У цьому ж році в Петербурзі здійснив свій перший політ «Ру¬ський витязь» — чотирьохмоторний літак конструкції укра¬їнського інженера Ігоря Сікорського. Перед цим саме в небі Києва І.Сікорський випробовував свої перші літаки. А у дворі батьківського дому вперше у світі заторохтів і відірвав¬ся від землі сконструйований ним гелікоптер.