Побутові танці

Один вечір пристояв (варантодну нічку переспав),

А вже й похвалився.

Відразу ж зробимо застереження, що доля до нього я? прихильна. Воістину слов'янський, давньоруський емоційний, з великим динамічним зарядом, жартівливо-завзятий, з цікавим музичним матеріалом, тропак не в пошані у сучасних балетмейстерів.

Лексика імпровізаційна, експресивно-моторна: дрібушечки, притупи, підкуйки, ключі, голубці.

Це підтверджують слова наведених танцювальних пісень:

"Закружусь я набоки" (крутки).

"Туп, туп ніженьками" (притупи).

"Брязь підківками" (голубці) і ін.

Композиція: Довільне мереживо побудов залежно від темпераменту, віку.

Музика. Музичний розмір 2/4. Гопаковий характер з виходом у нюансах на козачок.

Кращі зразки. Музична форма тропака характерна для українського мелосу. її використали А.Рубінштейн у "Тропаку", П.Чайковський у "Тропаку" (балет "Лускунчик"), М.Мусоргський у вокальному циклі "Пісні й танці смерті".КОЗАЧОК. Назву танцю дослідник української народної хореографії А.Гуменюк пов'язує з життям козаків-воїнів. Однак побутує й інша усна версія (дослідникам до неї необхідно завжди прислуховуватися), що назва танцю від слова "козачок" (хлопчик на побігеньках у багатого козака, пана). Він зобов'язаний набити тютюном люльку, принести келих вина, відремонтувати взуття та ін.

Не будемо дошукуватися етимологічної суті назви танцю, він відноситься до кінця ХVІ-го – початку ХVІІ ст. (часу виникнення українського лялькового видовища та вертепу, у другій частині якого головна дійова особа козак-запорожець, що вміє грати на бандурі та завзято танцювати) - і лише констатуємо, що це один з найпоширеніших українських танців.

Виконується "Козачок" парами у масових танцювальних композиціях. Більше танцюється дівчатами, на відміну від сольного гопака, що виконують тільки чоловіки. Побутує сольний варіант для дівчини та дуету.

Лексика. Комбінації бігунців, падебасків, доріжок, припадань, голубців, нескладних присядок, повзунців.

Композиція. Різновиди колових побудов з солістами і без півкола, спіралі та ін. На відміну від гопака, козачок не розподілу на чоловічі та жіночі масові танцювальні епізоди.

Музика. Музичний розмір 2/4. Темпи швидкі, що переходять нерідко в дуже швидкі з дрібним ритмічним малюнком. Для козачків характерні внутрішньоладові інтонації, нюанси. Мелодії складаються з двох-трьох і більше періодів, що повторюються у нових розробках.

Кращі зразки. Емоційно-виразні мелодії приваблювали і приваблюють композиторів, які використовують їх у своїх творах. Ще у XVIII ст. польські композитори вводили козачки у балети та опери. Зустрічаються вони і в перших російських валетах "Нова героїня, або Жінка-козак", "Торжество Росії" та українських "Маруся Богуславка" і "Ніч перед Різдвом" А.Свєшникова, "Лілея" К.Данькевича; операм - "Катерина" Аркаса, "Різдвяна ніч" та "Тарас Бульба" (народна музична драма) М.Лисенка, "Богдан Хмельницький" К.Данькевича; танцювальній сюїті А.Коломійця, а також у п’єсах С.Гулака-Артемовського, І.Котляревського, Г.Квітку-Основ’яненка, Карпенка-Карого, М.Кропивницького, М.Старицького.

Цікаві й окремі твори для симфонічного оркестру, Ірнсвячені тільки цьому танцеві - "Малоросійський козачок" Даргомижського та "Козачок" Л.Ревуцького, по-сучасному звучать, написані спеціально для сольного виконання жіночий козачок І.Іващенка і його ж "Весняний козачок", що сьогодні є кращим сценічним варіантом цього танцю в масовому, мішаному виконанні. Окремого слова заслуговує "Козачок" у постановці А.Кривохижі та Г.Клокова.