Побутові танці

Або:

Гоп, чук, баранчук,

На городі дичка,

Вчора була діпчинонька-

Тепер молодичка.

Цікапі приспівки. Гопа, гопа, гопа-па.

Нема грошей у попа,

А в попаді трошки э,

Та й попові не дає. Гоп, цуп!

Штирі баби, один зуб!

Гоп, гоп, гопака,

Полюбила козака та ін.

Раніше гопак, який народився серед запорожців, виконувався тільки чоловіками. Тепер, залишаючись чоловічим танцем, він виконується як парний, масовий, змішаний танець з необмеженою чисельністю виконавців. Побутує гопак і в сольному чоловічому виконанні. На заході України виконується суто коловий за побудовою "Гопак-коло".

Лексика. Динамічні підскоки, віртуозні крутки та повороти, витіюваті підсічки, закладки, повзунці, присядки. Жіночі рухи також досить складні; усілякі різновиди бігунців, дрібушок, доріжок, поворотів, голубців та ін.

Композиція будується, як правило, на основі традиційних композиційних українських хореографічних структур: горизонтальних, вертикальних, діагональних ліній, а також різних перебудов фігур (зиг-заги, кола, півкола та ін).

Музика. Музичний розмір 2/4. Мелодії розкривають динамічний образно-тематичний зміст танцю, часто змінюється характер залежно від дії та побудови хореографічних епізодів. Музика може звучати мужньо, героїчно, лірично, радісно та ніжно.

Гопаків і танцювальних пісень у характері дуже багато: "Від Києва до Лубень", "Гоп, мої гречаники", "Ой, гоп, ти-ни-ни" та багато ін., що виконуються, як і музичні п'єси, ансамблями народних троїстих музик.

Кращі зразки. Варіанти цих мелодій дуже характерні для українського мелосу. То ж недарма поряд з українськими й російські композитори вводили їх у канву своїх творів: М.Яисенко - "Єнеїда" та "Різдвяна ніч", С.Гулак-Артемовеький "Запорожець за Дунаєм", М.Мусоргський - "Сорочинський ярмарок", П.Чайковський - "Мазепа", М. Римський-Корсаков - "Майська ніч" та "Ніч перед Різдвом1* (опери); А.Свєшников - "Маруся Богуславка" та "Ніч перед Різдвом", Ц.Пуні - "Коник-Горбунець", В.Соловйов-Сєдой - Тарас Бульба", А.Хачатурян "Гаяне" (балети); А.Штогаренко - "Пам'ять Лесі Українки* (сюїта).

Зразки народносценічних гопаків маємо у П.Вірського, Веронського, А.Калініна, А.Кривохижі та ін. Гопак побутує в Росії, Білорусі, гопакул - у Молдові, а також - у країнах СНД. його іменем названі ансамблі українського танцю у Франції, Канаді та США.

ТРОПАК (від давньоруського "тропати" - тупати ногами) близький за стилем та характером до гопака: