Тригонометричні ефемериди планет Сонячної системи

23h + 2h = 1h ( 25h – 24h )2h - 3h  -1h

2h - 3h =23h ( -1h + 24h )

Оскільки початкові координати планет взяті в 0h за всесвітнім часом то кінцеві

результати також будуть відповідати йому. Щоб привести результати часових

вимірів до місцевого часу спостерігача треба врахувати географічну довготу 

місця спостереження:

Тм = Т0 - /15 + n

Літній час зумовлює додавання ще однієї години ( n=1 літо, n=0 зима).

2. Розробка алгоритму та структури програми.

Нижчеописана програма на мові Delphi є лише інструментом приблизного

обчислення руху планет Сонячної системи. Програма розбита на кілька структурниx частин : Form1 ’Ефемериди планет Сонячної системи’, Form2 ‘Обчислення ефемерид планет Сонячної системи’, Form3 ‘Огляд зоряного неба’, Form4 ‘Детальний огляд зоряного неба’.

У Form1 відображена загальна інформація про курсову роботу. В полі Edit1 ми вводимо пароль і нажимаємо кнопку “Старт”(Button1) для запуску програми. У програмі процедура TForm1.Button1Click порівнює правильність паролю. Якщо пароль вірний сворюється Form2, в протилежному випадку видається повідомлення про невірний пароль. Кнопка “Фініш”( Button2) закриває програму.

У Form2 відбувається процес обчислення. Першим кроком необхідно вибрати планету. Для цього у GroupBox1 зібрано 9 RadioButton. Процедури TForm2.RadioButton1..9Click відповідають за вибір міток планет, які будуть в подальшому використовуватись програмою в інших формах. Другим кроком ми вибираємо дату моменту спостереження у формі день.місяць.рік. з трьох ComboBox, що зібрані в GroupBox2. Третім кроком вводимо координати місця спостереження – широту в поле Edit1, довготу в поле Edit2, що зібрані у GroupBox3. При натискані кнопки “Help” запускається процедура TForm2.Button4Click, яка створює інформаційне вікно про географічні координати деяких міст України і світу. Слід врахувати що програма працює в межах від 8 січня 1990 року до 31 грудня 2099 року. Задання дат поза межами робочої зони, не введення мітки планети , неправильне введення номера дня місяця, місяця , географічної широти місця спостереження вважається за помилку і виводить програму на автоматичний вибір початкових даних.

При натисканні кнопки “Обчислити”(Button1) запускається весь процес обчислення. Запускається процедура Eagth1 з модуля Eagth. Необхідність введення модуля Eagth, де ми знаходимо координати Землі відносно Сонця, зумовлена тим, що ми ведемо спостереження із Землі, внаслідок чого ми спостерігаємо нерівномірний рух планети по небу, то він рухається, то раптом стає і починає рухатись назад. Після цього запускається модуль Mars(для прикладу), де виконуються три процедури.

В першій процедурі визначають геліоцентричну довготу і радіус вектор Марса у циклі з кроком N4 днів з моменту 9.01.1990р. до заданого моменту спостереження. Обчислення проводяться на основі 2 закону Кеплера про рівність площ секторів еліпса орбіти за одинаків проміжок часу.

У другій процедурі визначають видимі координати Марса в заданий момент

на зоряному небі в екваторіальній системі координат. Для цього використовую-

чи дані з модуля Eagth і процедури Mars1 розв’язують задачу стереометрії: виз-