Процес інвестування капіталу та його стадії

У роботах, пов’язаних з фінансуванням інвестицій, основну увагу приділено оцінці інвестиційного вибору за умови існування припущення, що використання теоретично коректних методів прямо призводить до оптимального інвестиційного вибору і, отже, збільшує багатство акціонерів. Особа, що приймає рішення, розглядається як пасивний глядач, який діє більше як технік, ніж як підприємець. Якимось чином ідеї відносно інвестування з’являються в полі зору, розраховуються грошові потоки й розробляються припущення. Ризик ураховано у формулі дисконтування, за якою розраховується значення чистої теперішньої вартості проекту. Якщо значення чистої теперішньої вартості позитивне, пропозиція стає частиною переліку прийнятних інвестиційних можливостей. Цей перелік у подальшому рафінується через оцінку взаємовиключних проектів за наявних обмежень у фінансовому капіталі, де це необхідно.

Такому підходу до бюджетування капіталу властиві такі припущення:

1.Інвестиційні ідеї просто з’являються.

2.Проект може розглядатися ізольовано, тобто проекти не є взаємозалежними.

3.Ризик може бути повністю врахований у межах чистої теперішньої вартості.

4.Некількісні зауваження відносно інвестування до уваги не беруться.

5.Оцінка грошових потоків є неупередженою.

У разі акцентування на інвестиційних оцінках, а не в цілому на процесі інвестування може виникнути ситуація, коли неможливо виробити найбільш бажану інвестиційну програму. Розв’язком цієї ситуації може бути відповідь на таке питання: яким чином організація може розробити концептуальну основу, спираючись на яку можуть здійснюватися солідні й успішні інвестиційні проекти? Це не обов’яз¬ково потребує використання надскладних методів або процедур.

Менеджеру необхідно переоцінити процедури інвестування в організації не для того, щоб визначити, чи є вони теоретично правильними, а для того, щоб виявити, чи дасть змогу менеджеру їхнє використання приймати справді кращі рішення. Процес інвестування можна розділити на чотири основні етапи:

1. Генерація проекту:

а) пошук інвестиційних можливостей у межах стратегії компанії;

б) відсівання пропозицій, які не варті детальніших досліджень;

в) визначення (конкретизація) проектів;

г) визначення інших доступних альтернативних інвестицій;

ґ) збирання інформації й розроблення припущень.

2. Оцінка проекту:

а) розрахунок загальних дискретних потоків надходжень;

б) визначення чистих надходжень;

в) оцінка впливу різних припущень на одержані за проектом результати;

г) аналіз ризиків проекту;