Фінансова індустрія: проблеми розподілу регулюючих функцій

•money market - грошовий або кредитний ринок,

•rates and bond market - ринок прав та облігацій,

•currencies market - валютний ринок,

•commodities market - ринок строкових контрактів,

•securities market — ринок цінних паперів,

•stock market (exchange) - дослівно біржа акцій але не “фондова біржа”

застосовуються, як правило, для визначення торгової системи або майданчика.

При цьому ринок - це конкретне місце, де можна купити або продати певний товар. Для узагальнення - застосовують ті ж самі дефініції у множині - “markets” - ринки.

Однією з головних цілей таких ринків є створення умов для забезпечення якнайбільшого укладання угод із допущеним до торгів товаром або фінансовим інструментом, що призводить до мінімізації ціни на певний товар або фінансовий інструмент. Іноді ринки можуть також виконувати і функцію виконання укладених угод. Сукупність таких ринків загалом і складає фінансові ринки. Окремою проблемою в українському законодавстві є невизначеність функцій організатора торгівлі. Суть проблеми полягає у процедурі фіксації факту укладання угоди у організатора торгівлі. Участь організатора торгівлі або відсутність його участі в процесі укладання угоди визначає буде чи не буде цей організатор торгівлі приймати участь у процедурах, пов’язаних з виконанням угоди. Дії організатора, який не приймає участі в процедурі фіксації факту укладання угоди, зводяться тільки до надання інформаційних послуг.

Отже, в розвинутих країнах під ринком розуміється конкретна юридична особа, яка є організатором торгівлі і забезпечує укладання угод щодо певних товарів, коштів або фінансових інструментів. При цьому товар або фінансовий інструмент, з яким укладаються угоди на ринках, може мати майновий характер та повинен бути дискретним і стандартизованим.

Застосовуючи поняття “кредитний або валютний ринок” маємо уявити систему, за допомогою якої укладаються і фіксуються угоди щодо кредитних ресурсів або валюти. “Ринок цінних паперів” це біржа цінних паперів або торгово - інформаційна система. Нажаль, важко знайти аналогію поняттю “фондовий ринок” або поняттю “біржовий та позабіржовий ринок”, яке можна було б перекласти як “ринковий ринок та поза ринковий ринок”. На мій погляд, невизначеності, неточності або двозначності можуть мати достатньо негативний вплив на таку точну сферу діяльності як фінансова індустрія.

Фінансова індустрія складається не тільки з ринків. Угоди щодо купівлі - продажу товарів, коштів, цінних паперів можуть укладатися і не на ринках. Для Україні, наприклад, ця обставина має принципове значення, оскільки певні фінансові інструменти (зокрема, цінні папери) знаходяться в обігу переважно поза межами ринків.

Крім того, перерозподіл фінансових ресурсів через державні та приватні пенсійні системи або акумуляція ресурсів у страховому бізнесі іноді теж відносять до фінансових ринків. Важко уявити “біржу страхових полісів чи договорів пенсійного забезпечення” або вільне укладання та виконання на ринках угод щодо купівлі - продажу договорів, за якими пенсійним фондом або страховою компанією надається конкретна послуга конкретній особі. Тому, на мою думку, не дуже коректним є застосування термінів “страховий ринок” або “ринок пенсійних послуг”.

Таким чином якщо мова іде про регулювання ринків - це регулювання виключно організаторів торгівлі, якщо мова іде про регулювання певного виду діяльності або послуг, що надаються учасниками фінансової індустрії, то під регулювання підпадають поза ринкові взаємовідносини.

Спеціальне регулювання фінансової індустрії