Аудит обліку операцій з короткостроковими векселями

Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем та за строками їх погашення.

Аудит в обліку вексельних операцій проводиться поетапно.

На першому етапі перевіряються затрати, пов'язані з виготовленням або придбанням бланків векселів, збереження та облік їх, сплата мита, списання витрат.

На другому - визначається заборгованість за розрахунками з покупцями, замовниками та іншими дебіторами, що забезпечена одержаними векселями.

На третьому - заборгованість за розрахунками з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами, яка забезпечена виданими векселями.

Особливу увагу необхідно приділити перевірці стану розрахунків, для чого рекомендується провести аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків та актів звірок взаєморозрахунків.

Інвентаризації розрахунків полягає у виявленні за відповідними документами залишків, ретельній перевірці їх достовірності та обґрунтованості. 00Варто провести звірку розрахунків із дебіторами та кредиторами зі складанням актів звірок. До проведення таких перевірок аудитор може залучити працівників бухгалтерії перевіюваного підприємства.

На четвертому етапі перевіряється ведення оперативного контролю платежів за одержаними і виданими векселями, суми заборгованості за розрахунками з покупцями, замовниками та іншими дебіторами за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи і надані послуги, які забезпечені одержаними векселями, та сума заборгованості, на яку підприємством видано векселі забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників та інших кредиторів тощо.

Векселі, отримані підприємством під час розрахунків за відвантажені товари, перевіряються на основі записів за рахунком № 34 та його субрахунками з метою підтвердження їх достовірності та правильності.

Одночасно, у разі потреби, проводиться інвентаризація векселів у місцях їх зберігання (на підприємстві або в банку). Результати інвентаризації визначаються порівнянням фактичних даних з описами, що ведуться в бухгалтерії. Якщо підприємство зберігає векселі в банку, то аудитор повинен за необхідності отримати підтвердження даних, одержаних на підприємстві, від банку через запит. Разом з тим простежуються витрати підприємства за послуги щодо зберігання векселів, які повинні підтверджуватися угодами з банком, документами про нарахування винагороди та записами про віднесення на витрати операційної діяльності.

Особлива увага приділяється випадкам реалізації векселів з відстроченням платежів, дисконту, визначенню сум відсотків, умов та наслідків операцій з переказними, дисконтними, простими відсотковими векселями.

Визначення ризиків і суттєвості.

оцінка аудитором ризику внутрішнього контрою – ефективності системи внутрішньогосподарського контролю підприємства, тобто її спроможності попереджати і виявляти помилки на підприємстві, оцінка розміру особистого аудиторського ризику невиявлення суттєвих помилок у звітності підприємства, яка існує під час проведення аудитором аудиторський процедур, і визначення на підставі цього найважливіших напрямів аудиту.

визначення порогу суттєвості помилок для цілей аудиту з кожного виду операцій;

імовірність існування суттєвих помилок в обліку, яка оцінюється аудитором з огляду на попередній період перевірки і виявлення ним раніше помилки;

визначення складних бухгалтерських операцій, враховуючи ті, які виконувалися на основі суб’єктивної думки бухгалтера.На подальшому етапі з метою встановлення кількості аудиторських процедур і складання робочої програми необхідно вивчити й оцінити систему внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку.