Збалансування бюджету та його вплив на податкову систему

Зважаючи на необхідність правильного розставлення пріоритетів у трансформації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, виявимо вплив монетарної політики на формування дохідної частини державного бюджету, обравши для цього методи кореляційно-регресійного аналізу (далі КРА). За результатами дослідження була відтворена багатомірна регресійна модель залежності надходжень до Зведеного державного бюджету від монетарної політики уряду.Основне припущення моделі полягало у тому, що частка ВВП, яка перерозподіляється через державний бюджет, у коротко- та середньостроковому періоді – величина стала. Хоча український уряд, як переконує практика, може робити акцент на короткотерміновому збільшенні доходів бюджету за потребою. До них слід віднести фінансові санкції, штрафи, пені тощо, які у сукупності, як це буде показано далі, досягають значних розмірів. У даному випадку не будемо враховувати впливу цих неринкових методів наповнення дохідної частини бюджету.

За залежну змінну моделі приймемо щомісячні доходи зведеного бюджету за 1997–2000 роки. Для аналізу було обрано 25 незалежних факторів, які найбільш широко характеризують монетарну політику уряду. Економічні показники, що були використані в процесі побудови багатофакторної моделі як незалежні змінні, наведені в таблиці 3.2925. У подальшому всі вони були згруповані у чотири групи: заборгованість між підприємствами, процентні ставки, грошові агрегати та швидкість їх обігу.

Після відповідних розрахунків отримана найкраща модель (за F-критерієм, множинним коефіцієнтом детермінації тощо) з шістьма незалежними змінними.

Таблиця 3.29

Показники монетарної політики уряду, що були вихідним масивом для відтворення лінійної моделі доходів Зведеного бюджету

У прикладній статистиці вважається, що для того, щоб оцінки параметрів регресійної моделі були статистично істотними при більш ніж 30 спостереженнях, критичні значення t-статистики незалежних змінних моделі мають бути не менше 1,96. Відтак поріг для включення незалежної змінної в модель становив [F-to-enter]=3.84, тобто F-to-enter = t-статистика^2. Тому отримали наступну модель 1, де е – стандартна помилка моделі:

(3.11)

Таблиця 3.30

Регресійна статистика моделі 3.11

Як видно з отриманої моделі, найбільш статистично істотним фактором, що впливає на доходи державного бюджету, є швидкість обігу грошової бази, що включає в себе всі грошові агрегати (М0+М1+М2+М3). Доходи бюджету найбільш чутливими виявляються до зміни швидкості обігу грошової бази.

Розрахуємо коефіцієнти еластичності залежної змінної (відгуку) до всіх незалежних моделі (предикторів) згідно з отриманими параметрами: dy/dxґx/y, де dy/dx – це кутовий коефіцієнт (чутливість відгуку до дії предиктора) рівняння. Після проведення розрахунків отримано наступні значення коефіцієнтів еластичності (табл. 3.31).

Таблиця 3.31

Коефіцієнти еластичності згідно з отриманою моделлю 3.11

У таблиці 3.31 коефіцієнти еластичності розраховані за два різних періоди, зважаючи на зрушення у макроекономічних тенденціях, які спостерігалися у 2000 році. Ці періоди склали вибірки за 1997–1999 роки та за січень-грудень 2000 року включно.

Дані свідчать, що еластичність податкових надходжень за всіма незалежними змінними моделі, крім швидкості обігу грошової маси, зростає. З такими факторами моделі, як обсяг грошової бази, швидкість її обігу, обсяг агрегату М2 та кредиторська заборгованість на балансах підприємств, дохідна частина Зведеного бюджету має додатну функціональну залежність. З такими факторами, як дебіторська заборгованість на балансах підприємств та обсяг агрегату М2 плюс депозити в іноземній валюті, – від’ємну.